Вістонька, вісточка, -ки, ж. Ум. отъ вість.
Волонтирь, -ря, м. Волонтеръ. Було тут військо волонтирі, то всяких юрбиця людей.
Головня, -ні, ж.
1) = головешка.
2) = зана. Як багато головні в пшениці, то буде мука чорна, як гречана.
3) Раст. Ustilago maydis L. U. Carbo Tul.
Задекретува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Приказать, дать указъ. Як ваше лукаве серце поверне справою, так він бідаха (царь) і задекретує. Одно тілько наше зосталось при нас — живе українське слово. І тому задекретовано згинути.
Мушке́т, -та, м. Мушкетъ. Іде козак в Україну, мушкет за плечима. Ув. мушкетюга.
Поростоплюватися, -люємося, -єтеся, гл. То-же, что и ростопи́тися, но во множествѣ.
Проклятущий, -а, -е., Ум. отъ проклятий. Бранное слово. Така натура вже проклятуща удасться. А проклятущий хміль як рута зеленів.
Таланниця, -ці, ж. Счастливая.
Тукати, -каю, -єш, гл. Ударять, стучать равномѣрно. Дятел тукає в дерево. Прийшов же я під віконце — тук, тук! «Вийди, дівчино, бо я вже тут». — Ой не тукай, гультаю, не тукай!
Чагарь, -ря, м. Лѣсная поросль, кустарникъ. В чагарях над річкою. Не ходи, козаче, під низом: переросла дороженька хмизом. — Єсть у мене топорець гостренький, то й висіче чагар густенький.Пустили гончих в чагарі. Ум. чагаре́ць, чагарочок. Приїзжає у чагарець: зараз тут човчиця схопилась.
