Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зажирака

Зажира́ка, -ки, об. = зажира. О, з Грицька зажирака добрий! Оремо й сіємо вкупі, а ділитись почнемо, то він усе собі яко мога більше бере. Волч. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 39.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАЖИРАКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАЖИРАКА"
Вайлуватий, -а, -е. Неповоротливый, неловкій, угловатый. І в кого цей хлопець удався такий вайлуватий? У нас у роду наче й не було таких. Харьк.
Вощаний, -а, -е. Желтый, рыжій, по цвѣту подобный воску. О. 1862. V. Кух. 37.
Наба́вка, -ки, ж. Прибавка (къ цѣнѣ).
Підсліпо нар. Подслѣповато, не свѣтло. Підсліпо, чадіючи на всю хату, горів його гніт. Мир. Пов. І. 114.
Прислуховуватися, -вуюся, -єшся, прислухуватися, -хуюся, -єшся, гл. = прислухатися. Прислухувалась, ніби боялась, щоб не піймали того, хто її скривдив. Стор. МПр. 83.
Причавити, -влю, -виш, гл. Придавить, прижать. Причавив пальця. Н. Вол. у. Причавив мене до стіни. Н. Вол. у.
Санджак, -ка, м. Губернаторъ турецкій. АД. І. 226.
Туширити, -рю́, -риш, гл. Стричь барановъ во второй разъ осенью. Вх. Зн. 72.
Укупоньці, укупочці, укупці, нар. Ум. отъ укупі.
Цілець, -льця, м. 1) Тотъ, кто прицѣливается. Бери вила та будеш ставить віхи: ти цілець добрий, то попадеш примо. Павлогр. у. 2) Большая каменная глыба. Вх. Лем. 480.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАЖИРАКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.