Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зазнавати

Зазнава́ти, -на́ю, -є́ш, сов. в. зазна́ти, -на́ю, -єш, гл. 1) Помнить, знать, узнать. Тепер яка тут глибиня, а прежні годи, скільки я й зазнаю, то тут так тільки поплюски були води. Кобел. у. Батька й матір ледві зазнаю. МВ. ІІ. 35. На таку виїхав гору, що мій батько й я — от уже й постарівся, а не зазнаємо тут води. Рудч. Ск. І. 117. В хаті... що ступнею, то й спіткнешся, — уже й не зазнать, коли долівку мазано. Г. Барв. 31. 2) Испытывать, испытать, извѣдывать, извѣдать. Я роскоші не зазнала, а літа минають. Мет. 59. Ідуть твої марне літа, не зазнаєш свого світа. Чуб. Зазначала я за свій вік усього: і доброго й лихого. Харьк. Наші діди зазнали біди, наші внуки зазнають муки. Ном. 699.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 41.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАЗНАВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАЗНАВАТИ"
Дозві́льний, -а, -е. Привольный.
Запа́морочитися, -чуся, -чишся, гл. Потерять сознаніе. Я тоді запаморочився і не знаю, як ударив її і чим ударив. Екатер. у.
Зарига́ти, -га́ю, -єш, гл. 1) Начать отрыгивать. 2) Запачкать рвотой.
Нагоря́ти, -ря́ю, -єш, сов. в. нагорі́ти, -рю́, -ри́ш, гл. Нагорать, нагорѣть.
Повідгрібати, -ба́ю, -єш, гл. = повідгортати.
Поколисати, -са́ю, -єш, гл. = поколихати. Трошки поколисала, воно й заснуло.
Самовладник, -ка, м. Самовластный, самодержавный государь. Желех.
Сприскати Cм. сприскувати.
Хворявий, -а, -е. = хворовитий.
Чужосторон, -на, м. = чужосторонець. Летів ворон чужосторон. ЕЗ. V. 37.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАЗНАВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.