Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зазнавати

Зазнава́ти, -на́ю, -є́ш, сов. в. зазна́ти, -на́ю, -єш, гл. 1) Помнить, знать, узнать. Тепер яка тут глибиня, а прежні годи, скільки я й зазнаю, то тут так тільки поплюски були води. Кобел. у. Батька й матір ледві зазнаю. МВ. ІІ. 35. На таку виїхав гору, що мій батько й я — от уже й постарівся, а не зазнаємо тут води. Рудч. Ск. І. 117. В хаті... що ступнею, то й спіткнешся, — уже й не зазнать, коли долівку мазано. Г. Барв. 31. 2) Испытывать, испытать, извѣдывать, извѣдать. Я роскоші не зазнала, а літа минають. Мет. 59. Ідуть твої марне літа, не зазнаєш свого світа. Чуб. Зазначала я за свій вік усього: і доброго й лихого. Харьк. Наші діди зазнали біди, наші внуки зазнають муки. Ном. 699.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 41.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАЗНАВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАЗНАВАТИ"
Арга́т, -та, м. 1) Работникъ, наемникъ. Пот. III. 15. 2) Рабочій на запорожскихъ рыбныхъ ловляхъ, большею частью бездомный бродяга. Рудч. Ч. ІІ. 245, отчего — 3) Бездомный бродяга. Желех.
Білогородок, -дка, м. Употребл. въ загадкѣ: хата. Був на білогородку, та поїхав на чиногородок. (Котъ былъ въ хатѣ да забѣжалъ на печь). Ном. стр. 294. № 128.
Декре́т, -ту, м. Приговоръ, рѣшеніе. Ирод. Ирод теє чує, дає декрет і подписує: «нехай ся дитина згине». Чуб. ІІІ. 374.
Друка́рь, -ря, м. Типографщикъ.
Закро́влений, -а, -е. Окровавленный. Була дуже закровлена — ввесь вид у неї був у крові. Новомоск. у.
Змилок, -лка, м. 1) Смыленный кусокъ мыла. 2) мн. зми́лки. = змилини.
Кречет, -та, м. Кречетъ. Закуркають кречети сизі. Макс.
Різникувати, -ку́ю, -єш, гл. Быть мясникомъ, заниматься продажей мяса. Вік звікували та нічого того не було, як тепер повелось, що коли різникуєш, то й плати за право-торговлю. Харьк.
Сугак, -ка, м. 1) Сайга. К. ЧР. 427. КС. 1882. X. 23. Ганялись наші батьки по Низових степах за білорогими сугаками. К. ЧР. 213. 2) Желѣзный съ мѣднымъ черенкомъ инструментъ вродѣ шила для прокалыванія дыръ въ постолах, развязыванія узловъ и пр. Шух. I. 291. Бываетъ и роговой. Шух. I. 126, 127.
Уїдливий, -а, -е. Назойливый, неотвязный. Таке в'їдливе, що візьми та прямо й наплюй йому серед лоба. Ном. № 2736. Ше будь в'їдливий, як та оса. Ном. Ну та й прокляті оці гуси, які вони в'їдливі: не вспів прогнать, уже знов лізуть. Лебед. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАЗНАВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.