Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зазуб

За́зуб, -ба, м. 1) Зазубрина, зарубка. Шух. І. 180, 281. 2) Родъ ловушки для лисиць. Cм. пасть. Шух. І. 236.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 42.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАЗУБ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАЗУБ"
Великовчений, -а, -е. Многоученый. Левиц. Пов. 93.
Гладжениця, -ці ж. = терлиця. Вх. Лем. 403.
Демену́ти, -ну́, -не́ш, гл. Толкнуть.
Дити́нський, -а, -е. = Дитинний.
Діброва, -ви, ж. Дубрава. Ой ночують чумаченьки в степу край дороги, роспустили сірі воли по зелені діброві. Бал. 28. Ум. дібрівка, дібрівонька. Чуб. V. 4. Ой зелена моя дібровонька, ой бідна ж моя головонька, ой рано ж тебе спустошено, на сіно траву покошено. Чуб. Шумить, гуде дібрівонька. Чуб. V. 4.
Доріка́ти, -ка́ю, -єш, одн. в. дорікну́ти, -ну́, -не́ш, сов. в. дорікти́, -речу́, -че́ш, гл. Укорять, укорить, упрекать, упрекнуть. З світу Божого жене, дорікає, що я батькова дочка. МВ. І. 123. Дорік парубок гірко. Федьк. Мені за вас люде дорікають. Мнж. 104. А вороги, мог буяють, гірким докором дорікають. К. Псал. 230. «Катре!» — дорікнула мати. МВ. ІІ. 120.
Коропавка, -ки, ж. = коропа. Вх. Зн. 24.
Прислужувати, -жую, -єш, сов. в. прислужити, -жу, -жиш, гл. Прислуживать, прислужить, услужить.
Пристрахати, -ха́ю, -єш, гл. Припугнуть.
Судня, -ні, ж. = судьба. Ном. № 6720.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАЗУБ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.