Боско, -ка, м. Собака съ бѣлыми ногами (до колѣнъ). Боско через увесь вік босий бігає.
Журахви́на, -ни, ж. = журавлина.
Одн.. Cм. отъ віднаджувати до відняти.
Піняз, -за и пінязь, -зя, м.
1) Монета въ 1/2 крейцера.
2) мн. Деньги. Ум. пінязок, пінязьок.
Попідважувати, -жую, -єш, гл. Поднять съ помощью рычага (во множествѣ).
Роспирскатися Cм. роспирскуватися.
Сточувати, -чую, -єш, сов. в. сточи́ти, -чу́, -чиш, гл.
1) Точить, источить. Щоб тебе нориці сточили.
2) Соединять, соединить, связать, сшить. Ці обидві дошки короткі, треба їх сточити.
2) Сливать, слить вмѣстѣ оставшееся въ разныхъ посудахъ.
4) сточити брехню. Выдумать небылицу, соврать. Чи брехеньки які сточити, кому імення приложити, то так як раз і додала.
Уробляти, -ляю, -єш, сов. в. уробити, -блю, -биш, гл. 1) Вдѣлывать, вдѣлать, вставлять, вставить. 2) Дѣлать, сдѣлать, нарабатывать, наработать. Во которий чоловік теє уробляє, повік той щастя собі має. Літом і мале піде, то вробить. Як ручки вроблять, так спина й зносить. Піду додому, мо що небудь до вечора вроблю. Рано вставши, багато вробиш. Пішов.... на поле подивиться, що вона вробила. 3) Дѣлать, сдѣлать, смастерить. А вробимо топірчики та з самої сталі. 4) Воздѣлывать, воздѣлать, обрабатывать, обработать. Тут які рівненькі ріллі, — не так, як у нас. — Е, бо лучче вроблено. 5) — у що. Запачкивать, запачкать, загадить во что. Ото як уробила рукав у сажу. 6) вробити волю. Исполнить желаніе. Мила волю уробила: главку йому поїскала.
Шевдатися, -даюся, -єшся, гл. Путаться.
Шумливий, -а, -е. 1) Пѣнистый. Стави з шумливими вербами. 2) Шумный. Шумливе життя.
