Випосажити, -жу, -жиш, гл. Дать приданое.
Відстовбурчувати, -чую, -єш, сов. в. відстовбурчити, -чу, -чиш, гл. Оттопыривать, оттопырить. Голуб праве крило відстобурчить трошки.
Діва́ти, -ва́ю, -єш сов. в ді́ти, ді́ну, ді́неш,, гл. Дѣвать. Бандуро моя мальованая, де ж мені тебе діти? І де вони гроші дівають?
Небіжчиця, -ці, ж. Покойница. Молодиці небожчицю убірали.
Оруда, -ди, ж. Работа, хлопоты. Неня лягли на постіль припочивати, бо з великої оруди та гей трудні були.
Робак, -ка, м. Червь, червякъ. Робак вліз у хрін та й думав, що вже немов солодчого коріння. Ум. робачо́к.
Уготовляти, -ля́ю, -єш, сов. в. уготовити, -влю, -виш, гл. Приготовлять, приготовить. Смерть младенцям вготовляє. Хліба нема в господі — хоч груди теши: треба вготовити, одвезти в млин, а шо наші жінки, як уготов їй дров, хліба, дак і мовчить.
Фу́кання, -ня, с. 1) Дуновеніе (ртомъ). 2) Крики (на кого), брань.
Шипот, -та, м. 1) Шепотъ. Чую: шипот, — аж то він шепочеться з дівчиною. 2) Струя воды, бьющая съ горы внизъ. 3) Порогъ на рѣкѣ.
Штапувати, -пую, -єш, гл. 1) Стегать (при шитьѣ). 2) Дѣлать узоры, нашивки гарусомъ или цвѣтными нитками (на свиткахъ и т. п.). 3) Выговаривать, бранить. Так я його штапував! 4) Колотить. І давай штапувати його.
