Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зазир

За́зир, -ру, м. = зазір. Виралили стародавні гроші, що й зазиру їм тепер нема. Васильк. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 40.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАЗИР"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАЗИР"
Гарячіти, -чію, -єш, гл. Становиться горячимъ, жаркимъ. Сонце підбилось — на дворі гарячіє.
Грудни́на, -ни, ж. = Грудина. Груднину так собі одкрила. Котл. Ен. V. 17.
Дяконча́, -ча́ти, с. Ребенокъ діакона. Ум. дяконча́тко, дяконча́точко.
Налома́ти, -ма́ю, -єш, гл. = наламати.
Наля́куватися, -куюся, -єшся, сов. в. наляка́тися, -ка́юся, -єшся, гл. Пугаться, напугаться.
Нарі́в'ячко, -а, с. ? Молодая та дівчинонько, куди тебе батько оддає?.. Чи в чужую землю, чи в велику сем'ю? Чужа земля під коріннячком, чужа сем'я під нарів'ячком. Мет. 222.
Роспатлувати, -лую, -єш, сов. в. роспатлати, -лаю, -єш, гл. Растрепывать, растрепать (волосы). Попереду несли Зіньку роспатлану і росхристану, неначе мертву. Стор. МПр. 55.
Уїдливо нар. Назойливо, неотвязно. Та так же в'їдливо причепився, що й не од женеш. Харьк. у.
Уторник, -ка, м. = утірник. Вх. Зн. 74.
Ченчик, -ка, м. Ум. отъ чернець.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАЗИР.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.