Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зазир

За́зир, -ру, м. = зазір. Виралили стародавні гроші, що й зазиру їм тепер нема. Васильк. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 40.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАЗИР"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАЗИР"
Беґар, -ра, м. Палка. Вх. Зн. 3. Ум. беґарик. Шух. І. 100. Cм. биґарь.
Безперечність, -ности, ж. Безспорность, несомнѣнность. Желех.
Від'ї́зд, -ду, м. Отъѣздъ.
Гірчати, -чаю, -єш, гл. Дѣлаться болѣе горькимъ. Корови все їдять полинь, а молоко все гірчає. Уман. у.
Дога́н I, -ну, м. = Догана. К. Псал. 106.
Наднести́ Cм. надносити.
Ночовки, -вок и ночо́вочки, -чок, ж. мн. Ум. отъ ночви. 1) Малое корыто. 2) Родъ узора въ вышивкѣ. Залюбовск.
Одуріти, -рію, -єш, гл. Ошалѣть, обезумѣть. Всі кинулись, мов одурівши. Котл.
Примана, -ни, ж. Приманка. Горох — людська примана. Ном. № 12391.
Риги, -гів, м. мн. 1) Рыданіе. 2) Рвота. Лохв. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАЗИР.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.