Дійма́ти, -ма́ю, -єш, сов. в. дійня́ти, (дойняти), -дійму́, -меш, гл. 1) Донимать. Його а ні пуга, ні кій не діймають. Ганьбою не візьмеш, так силою діймеш. 2) Понимать. Торочиш йому, аж піт тобі котить, а він нічого не діймає. 3) Добирать, добрать, дополучать, дополучить. Сам купив кобилу за шістьдесят, а продав за сорок, — цілих двадцять рублів не дойняв. Cм. Донімати. 4) Діймати ві́ри, пра́вди. Вѣрить, довѣрять. А козак добре дбає, на жінку не потурає, жінці віри не діймає. Хиба ти йому доймаєш правди?
Качиний, -а, -е. Утиный. Це качине яйце.
Лові́ння, -ня, с. Ловъ, ловля. До ловіння пшениця краще ніж жито.
Насмічувати, -чую, -єш, сов. в. насмітити, -мічу, -тиш, гл. Насаривать, насорить. А хто се насмітив? Те сміттє, що батьки з дідами насмітили.
Обставини, -вин, ж. мн. Обстоятельства. При таких обставинах наступила.... Хмельнищина.
Обтягати, -га́ю, -єш, сов. в. обтягти, -гну, -неш, гл. Обтягивать, обтянуть.
Перетурбуватися, -буюся, -єшся, гл. Перестать безпокоиться.
Пооб'їдатися, -даємося, -єтеся, гл. Объѣсться (о многихъ). Пооб'їдалися, аж із за столу важко встати.
Попакуватися, -куємося, -єтеся, гл. Упаковать (о многихъ).
Черепашеня, -няти, с. Дѣтенышъ черепахи.
