Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зазвати

Зазва́ти Cм. завивати.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 39.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАЗВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАЗВАТИ"
Відтин, -ну, м. Отрѣзываніе, отрубываніе, отпиливаніе. Шух. І. 177.
Городя́нка, -ки, ж. Горожанка. Котл. Н. П. 369. Вона собі городянка, міщанка. Лв. Ум. Городя́ночка. Я з Київа кияночка, а з города городяночка. Мет. 197.
Запальчо́вувати, -вую, -єш, гл. Нарѣзывать шипы на концахъ колесныхъ спицъ. Сумск. у.
Огидниця, -ці, ж. Противная, отвратительная женщина. Вх. Зн. 43.
Окотитися, -чу́ся, -тишся, гл. О кошкахъ, овцахъ, козахъ: родить. Чорна вівця окотилась, і корова отелилась. Н. п.
Оплакувати, -кую, -єш, сов. в. оплакати, -чу, -чеш, гл. Оплакивать, оплакать. Як ти будеш у степу помирати, ой хто ж тобі голову оплаче? Чуб. V. 876.
Побожеволіти, -ліємо, -єте, гл. Съ ума сойти (о многихъ). Г. Барв. 467.
Повистругувати, -гую, -єш, гл. Выстрогать (во множествѣ). Оці ж дошки гарно повистругуй! Славяносерб. у.
Подружити, -жу, -жиш, гл. Поженить. Уже бідна вдова... синів подружила. КС. 1884. І. 31. Взяли їх поблагословили та й подружили, та таке весілля справили, що увесь мир скликали. Рудч. Ск. II. 114.
Порзнитися, -нюся, -нишся, гл. Скоромиться. МУЕ. III. 47.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАЗВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.