Видирати, -раю, -єш, сов. в. видерти, -деру, -реш, гл.
1) Вырывать, вырвать, отдирать, отодрать. Червону китайку з-під жупана видирає.
2) Отнимать, отнять силою. Або дай, або видеру. Вовкові барана з горла не видереш.
3) Брать, взять изъ птичьяго гнѣзда или звѣриной норы яйца или дѣтенышей. Не видирай ластівок — гріх. Видрали лисенят. То-же о доставаніи раковь изъ ихъ норъ. А що ви робите, хлопці? — Раків видираємо з-під круч.
Дворя́нка, -ки, ж. Дворянка.
Ковбота, -ти, ж. Яма въ болотѣ, рѣкѣ. Cм. ковбаня.
Одинець, -нця, м.
1) Единственный сынъ. Оттепер то хоч і вмерти, одинця женивши.
2) Одинъ человѣкъ. Вони хоч проміж себе гуторять, а мені, одинцеві, та й ні сим. По одинцю. По одиночкѣ, по одному. Сіх ляхів дуків, срібляників по одинцю з хати вивождають.
3) Дикій кабанъ, волкъ, ходящій въ одиночку. Ум. оди́нчик, оди́нчичок. Тим я тебе полюбила, що въ батька одинчик.
Паросток, -тка, паросточок, -чка, м. Ум. отъ парост.
Пуць! меж., выражающее моментъ паденія, бухъ! Дивлюсь воно (вороненя) угору полетіло да й пуць на шию барану. (П'яний) пуць на землю. Пуць з неба! ось і ми, коли вам треба. А воно пуць з рук.
Розжвакати, розжвя́кати, -каю, -єш, гл.
1) Разжевать. Таке жилаве тісто, що й не розжвякаєш.
2) Обдумать. Перше розжвакай, що маєш робити, або казати.
Скінчити, -чу́, -чи́ш, гл. Окончить. Чи вже скінчив твої жорстокі речі?
Харпачина, -ни, м. = харпак.
Чебрець, -цю́, м. Раст.: a) Thymus Serpyllum L. б) Thymus vulgaris. Заросла могила травою та чебрецем. б) — лісовий. Theucrium Chamaedris L.
