Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зазубелити

Зазубе́лити, -лю, -лиш, гл. Взнуздать. Угор.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 42.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАЗУБЕЛИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАЗУБЕЛИТИ"
Видумати Cм. видумувати.
Відрочити Cм. відрочувати.
Дощи́на, -ни, ж. Небольшая доска, дощечка. Ум. дощи́нка. Мик. 480.
Кайдання, -ня, с. соб. Кандалы. Ум. кайданнячко. Наділи на руки і на ноги кайданнячко гостре. Федьк.
Лежню́ха, -хи, об. = лежень 1. Желех.
Неповороткий, -а́, -е́ Неудобный для пользованія по своей большой величинѣ, громоздкости и пр. Вила неповороткі; бо дуже довгі й товсті. Волч. у.
Погаслий, -а, -е. Угасшій. Скільки виточила сліз із старих погаслих очей, згадуючи про мене. Г. Барв. 406.
Постолище, -ща, м. Ув. отъ постіл.
Прочередникувати, -ку́ю, -єш, гл. Пробыть чередником.
Чотирогранястий, -а, -е. Четырехсторонний. По самій середині міста чотирогранястий пляц, де місто стає. Св. Л. 23.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАЗУБЕЛИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.