Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зазубелити

Зазубе́лити, -лю, -лиш, гл. Взнуздать. Угор.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 42.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАЗУБЕЛИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАЗУБЕЛИТИ"
Денці́вка, -ки, ж. = Сопілка. Вх. Зн. 14.
Кидь I, -ді, ж. Разстояніе, на которое можно что-нибудь бросить. А він був од мене не більше, як на одну кидь. Харьк.
Клинцювати, -цюю, -єш, гл. 1) Забивать клинъ. Харьк. г. 2) Набивать стѣну для обмазки глиной. Чуб. VII. 380.
Набербе́рити, -рю, -риш, гл. Намѣшать, наболтать чего.
Обкидати II, -да́ю, -єш, сов. в. обки́нути, -ну, -неш, гл. Откидать, откинуть. Обкинь сніг коло кошари, щоб можна було випустить овечки на двір. Васильк. у.
Побайдикувати, -ку́ю, -єш, гл. Побаклушничать.
Припорошити, -шу́, -шиш, гл. Присыпать. І мій волос сивина геть припорошила. Млак. 10.
Рахування, -ня, с. Вычисленіе, исчисленіе. Рахування не в поминання! Коли ж небудь треба да по нас поминки робити. Макс.
Розвеселити, -ся. Cм. розвеселяти, -ся.
Теперка, тепе́рки, тепе́ркива, нар. Ум. отъ тепер.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАЗУБЕЛИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.