Гре́белька, -ки, ж. Ум. отъ гребля.
Ж сз. Употребляется послѣ предыдущей гласной. Горе ж мені, горе, нещасная доле!
Задуби́ти, -ся. Cм. задублювати, -ся.
Заколи́хуватися, -хуюся, -єшся, сов. в. заколиха́тися, -шу́ся, -шешся, гл. Закачаться, заколыхаться. Опівночі запомнилась і затурготіла під ним земля.
Заче́па, -пи 1), ж. Зацѣпа. 2) об. Задирщикъ, задирщица. Одсувається... щоб бува з п'яних очей не креснув зачепа.
Зузуля, -лі, ж. и пр. = зозуля и пр.
Мра́зниця, -ці, ж. Топкое, болотистое мѣсто въ лѣсу.
Постільга, -ги, м. пт. Falco tinunculus, пустельга. Чого кібець-постільга у лози ховається?
Прочолок Cм. прочіл.
Торба, -би, ж.
1) Мѣшокъ, котомка, сума. Налякав міх, то й торби страшно. Заберу дітей у торбу, піду у мандрівку. Торба мені жінка, кий у мене братом. Писана торба. Мѣшокъ изъ разноцвѣтныхъ кусочковъ сшитый. Носиться, як циган з писаною торбою.
2) Шкірана торба. Шуточно: желудокъ. Куди хліб дів? — Сховав у шкірану торбу.
3) О женщинѣ: распутная. Ум. торбонька, торбочка, торбе́шка.
