Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зазріти

Зазрі́ти, -рю́, -ри́ш, гл. = заздріти. Вх. Лем. 415.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 41.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАЗРІТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАЗРІТИ"
Дик, -ка, м. Дикій кабанъ. Чуб. Вх. Пч. II. 7.
Мимикува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Выражать, при помощи мимики, пантомимы. Ignotus ізнов даремне мимикує. К. ЦН. 210.
Пакут, -та, м. Пучекъ, связка. Мнж. 188.
Підгачувати, -чую, -єш, сов. в. підгати́ти, -чу, -тиш, гл. Поправлять, поправить, починить запруду. Рівняли дороги, підгачували греблі. Стор. МПр. 72, 73.
Поколодне, -ного, с. Откупная плата за привязываніе колодки (на масляницѣ).
Скопати Cм. скопувати.
Смаглій, -лія, м. = мургій. КС. 1898. VII. 42.
Стебочка, -ки, ж. Ум. отъ стебка.
Шкунтуватися, -ту́юся, -єшся, гл. Ссориться? драться? Пани шпунтуються, а нашого брата ріжуть. Ном. № 1304.
Шляк, -ку, м. Обшивка внизу платья, кайма.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАЗРІТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.