Вуглярка, -ки, ж.
1) Жена угольщика.
2) Мѣсто выжиганія угля.
Гевка, гевси, нар. = гев.
Загрома́джуватися, -джуюся, -єшся, сов. в. загрома́дитися, -джуся, -дишся, гл. Загребаться, загрестись, закапываться, закопаться.
Затушко́вувати, -ко́вую, -єш, сов. в. зату́шкати, -каю, -єш и затушкува́ти, -ку́ю, -єш, гл. 1) Закутывать, закутать, закрывать, закрыть со всѣхъ сторонъ. Навіщо ти хату заштурмовуєш, затушковуєш? 2) Приправить, прибавить для вкуса. Юшку салом затушкую.
Наздо́птувати, -тую, -єш, сов. в. наздопта́ти, -пчу́, -чеш, гл. Наступать, наступить ногой. До Дмитра — «а мошки, бо тя перескочу»! а по Дмитрі — «а кота, бо тя наздопчу».
Поперепірати, -ра́ю, -єш, гл. Перемыть бѣлье наново (во множествѣ).
Похвалятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. похвали́тися, -лю́ся, -лишся, гл.
1) Угрожать (словами), произносить угрозы. Похваляється бити мене. Він похвалявсь, похвалявсь на Василя, та таки й домостивсь. Яконом похваливсь бити його.
2) Сообщать, сообщить, разсказать о чемъ. Похваливсь я йому, а він другому. Молодиці похваляються, що вона (попадя) обіхідлива з народом.
Соромота, -ти, ж. Срамота, стыдъ. Соромота вийти за ворота. Ледащиця з мене кпиться, — мені соромота.
Хвалька, -ки, ж.
1) Валетъ въ картахъ.
2) Родъ игры въ карты.
Шанувати, -ну́ю, -єш, гл.
1) Чтить, почитать, уважать, оказывать уваженіе. Шануй батька та Бога — буде тобі всюди дорога. Хто шанується, — і люде того шанувать будуть.
2) Беречь, сохранять. Шануй одежу в дворі, вона тебе в людях.
3) Принимать, чествовать, угощать. Ти гостя повинен добре шанувати, а в тебе й борщ не гарячий. Де будуть шанувать, там будемо ночувать. Шанує сусідські діти варениками. Наливають молодій кварту горілки, ідуть молодого шанувать у другу хату.
4) шанувавши слухи ваші. Извините за выраженіе, съ позволенія сказать. Та се не чоловік, а так, шанувавши слухи ваші, смердюче стерво. Подобное же значеніе: шануючи бога та й вас, яко ґречних. шаную (кому) го́нор.
