Виїздити 1, -джу, -диш, сов. в. виїхати, -їду, -деш, гл.
1) Выѣзжать, выѣхать. Щодня їдні виїздили, другі приїздили.
2) Только несов. в. Объѣзжать (коня).
Гача, -ча́ти, с. = лоша. Ум. гачатко.
Заразни́й, -а́, -е́. = заразливий. Холера дуже заразна.
Мантя́р, -ра, м. Обманщикъ, мошенникъ.
Ми́йниця, -ці, ж. Умывальникъ, умывальный тазъ.
Парубоцький, парубо́чий, -а, -е. Свойственный, принадлежащій парню, юношѣ. Годину урве собі на гуляння парубоцьке. Парубочі голоси обзивались піснею десь далеко за ставком.
Половень, -вня, м. = омшаник.
Проміття, -тя, с. Зарево.
Росхвалитися Cм. росхвалюватися.
Хрум меж., выражающее хрустѣніе. Коли чує: хрум-хрум. Він потихеньку туди, — аж там лисичка диню їсть.
