Бідити, -джу, -диш, гл. Бѣдствовать. Дрібні діти мати та отак бідити.... а Господи милосердний! Бідив дід, як баба жива була, та й тепереньки бідить. Нарід дуже з голоду бідив.
Блекоторя, -рі, ж. 1) Дойная матка съ сосуномъ. 2) Ягненокъ, родившійся весною.
Вузол, -зла, м. 1) Узелъ. Лікарям чи поможись, чи не положись, а вузол розв'яжись. 2) Узы, связь. Ум. вузлик, вузличок.
Ґондзоля́ка, -ки, м. Ув. отъ ґондзоль. Ще собі зуби повибиває ґондзолякою отим.
Зможність, -ности, ж. = можність.
Обіждати, -да́ю, -єш, гл. = обіжати. Тяжкий гріх обіждати і всякого чоловіка не то що сироту.
Облічитися, -чу́ся, -чишся, гл. Сдѣлать разсчетъ. Пив, гуляв цілий тиждень, а як облічився з шинкарем, то й нічим заплатити.
Образ, -зу, м.
1) Изображеніе. І перед образом Вонери горить кадило золоте.
2) Картина.
3) Образъ, икона. Щоб на тебе образи падали.
4) Образъ, подобіе. Умийтеся, образ Божий багном не скверніте.
5) Лицо. Не бачив Марусеньки в образ. Хоч не бачила вас у образ, та чула й знаю вас. Ум. образок, образочок, образець. Не бачила я миленького вже третій деньочок; не могла ся надивити, як на образочок. Образець у нього такий, шо він (пан) на жида схожий.
Фраїрка, -ки, ж. Возлюбленная, невѣста. Ум. фраїрочка. Моя фраїрочка.... мене любила.
Чугар, -ра, м. Тараканъ.
