Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зазначуватися

Зазна́чуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. зазначи́тися, -чу́ся, -чи́шся, гл. Обозначаться, обозначиться; быть намѣчиваемымъ, намѣченнымъ. Буяння се зазначиться крівавими боями. К. Бай. 18.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 41.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАЗНАЧУВАТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАЗНАЧУВАТИСЯ"
Браток, -тка, м. 1) Ум. отъ брат. 2) — лісовий. Раст. Viola sylvestris Lam. ЗЮЗО. І. 141.
Брусини, -син, ж. мн. Вода изъ подъ точильнаго камня. Угор.
Виорювати, -рюю, -єш, сов. в. виорати, -рю, -реш, гл. 1) Вспахивать, вспахать. Виорала дівчинонька мислоньками поле. Мет. 274. 2) Находить, найти въ землѣ при паханіи. Не чув, щоб хто росказував, що в полі виорують лина. Рудч. Ск. І. 165.
Гличка, -ки, ж. 1) Ум. отъ глиця. 2) Названіе тонкаго вола. КС. 1898. VII. 46.
Каптанник, -ка, м. Шьющій кафтаны.
Князівна, -ни, ж. Княжна. Кирило, вбивши змія, визволив князівну і оддав князю. ЗОЮР. II. 30. Чи воно яка князівна, чи королівна? Рудч. Ск. II. 46.
Поросказувати, -зую, -єш, гл. Разсказать (во множествѣ). Тоді вона все поросказувала їм, що було з нею. Чуб. ІІ. 473.
Пороскладатися, -даюся, -єшся, гл. Разложиться. Бач, пороскладалася з своїм добром, що й сісти ніде. Кіевск. у.
Слідонько, -ка, слідочок, -чка, м. Ум. отъ слід.
Шашлак, -ка, м. Насѣк. долгоносикъ. Конст. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАЗНАЧУВАТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.