Відзаддя, -дя, с. Мякина. Ум. відзаддячко. Що ж она діє? Золото пряде. Ходім до неї колядувати, ой чей же нам дасть по колядочці, по колядочці, хоть відзаддячко, хоть відзаддячко, хоть відпрядочки.
Жига́ло, -ла, с. Желѣзный прутъ для прожиганія отверстій въ деревѣ. А він як роспече житло, так і штрика у вічі. Запаливсь купець, немов його жигалом шпигнули. Ум. жигальце.
Локомоти́ва, -ви, ж. Паровозъ, локомотивъ. Льокомотива свище там.
Млинчі́вка, -ки, ж. = млін.
На́зирком нар. Слѣдомъ, не выпуская изъ виду. Пішов, а я за ним назирком: до яких се знакомих людей він ходить.
Попідводитися, -димося, -дитеся, гл. Подняться, встать (о многихъ). Насилу попідводились уранці, — так уночі почаділи. Употребл. и въ ед. ч., когда глаголъ относится къ собирательному имени сущ. Хліб хоч і поліг трохи од гряду, а потому попідводився.
Потіха, -хи, ж. Радость, утѣха. Ох, Боже ти мій єдиний, ти — моя потіха! Потіш мене нещасную, вибав з сього лиха. Вітцеві мати з тебе потіху. Ум. потішка. Потішечка.
Розмовитися, -влюся, -вишся, гл. Поговорить, переговорить. Не розмовившись з головою, до чогось инного не важся. Ой зачекай, дівчинонько, розмовся зо мною.
Синюк, -ка, м.
1) Грибъ изъ породы Boletus.
2) = синиця 1.
Уміщатися, -щаюся, -єшся, сов. в. уміститися, -щуся, -стишся, гл. Помѣщаться, помѣститься. Пита чорта: як ти туди вмістився в пляшку?
