Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зазирити

Зази́рити, -рю, -риш, гл. Увидѣть, завидѣть. Все наше, що кругом зазирить око. К. ЦН. 189. І знов далі пійшов, поки свого рідного краю зазирне. Г. Барв. 412.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 40.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАЗИРИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАЗИРИТИ"
Закуркува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Закурлыкать (объ орлахъ). Встрѣчено въ фальсифицированной думѣ «Походъ на поляковъ». Закуркують кречети сизі. Макс. (1849). 59.
Змагати, -га́ю, -єш, гл. Быть въ силахъ, въ состояніи. Поки руки змагають, то як небудь по світу плентався б. Г. Барв. 416. Ой косити, молотити — я то не змагаю. Гол. IV. 446. чи ти здоров'ям змагаєш? Здоровъ ли ты? здоро́в'я змагає. Здоровъ, — ва. Як здоров'я змагає, то добре б робити. Н. Вол. у.
Ле́гшати, -шаю, -єш, гл. Становиться легче. Оці вірші віршую я для себе, братія моя: мені легшає в неволі, як я їх складаю. Шевч. 442.
На́дголодь нар. Впроголодь. Усе, бувало старий їсть небагато, надголодь, щоб ще їсти хотілось. Лебед. у.
На́рівні нар. Наравнѣ.
Перекладка, -ки, ж. Узенькая лента, которая кладется на голову между двумя болѣе широкими. Подольск. у.
Просурмити, -млю, -миш, гл. Протрубить.
Сипаний, -а, -е. Литой (изъ металла). Шух. I. 277.
Утікачів, -чева, -ве Принадлежащій бѣглецу. Шейк.
Хму! меж. = хм! Драг. 217.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАЗИРИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.