Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зазлість

За́злість, -лости, ж. Вражда, ненависть. за́злість на ко́го ма́ти. Враждовать съ кѣмъ, ненавидѣть кого. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 41.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАЗЛІСТЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАЗЛІСТЬ"
Байлова, -ви, ж. Выносное дышло въ плужной запряжкѣ. Черк. у.
Вх... Cм. ух....
В'янути, -ну, -неш, гл. 1) Вянуть. Куди гляне, трава в'яне. Ном. стр. 304, № 497. 2) Чахнуть, увядать. Чого в'янеш, моя доню? Шевч. Лихо, лихої мати в'яне, дочка червоніє. Шевч. 20. серце в'яне. Сердце замираетъ, духъ захватываетъ. З мушкетом стане, а серце в'яне. Н. п. Твоє личенько біле рум'яне, хто на його гляне — серденько в'яне. Мет. волос в'яне (слухаючи що) — говорится, когда приходится слышать что-либо сильно непріятное? А в мене волос в'яне, се слухаючи. Г. Барв. 441. Так співає, аж волос в'яне.
Здогна́ти Cм. здоганяти.
Зіхо́дити, -джу, -диш, сов. в. зійти, -йду, -деш, гл. 1) Сходить, сойти, нисходить, низойти. Зійди з хреста, утіш мене єдину. Чуб. III. 17. Захотілось води напиться, — от вун і зійшов униз. Рудч. Ск. II. 107. Дрібен дощик зійде. Чуб. V. 144. Зійшов голос із небес вв. М. І. 11. 2) Уходить, уйти. Після обід ми з Катрею зараз зійшли з хати. МВ. ІІ. 111. Піде на тік, щоб з очей зійти. Св. Л. 158. Як же мені зійти з сього села? Г. Барв. 394. У чужу землю десь зійшли (запорожці). Мнж. 133. 3) Расходоваться, израсходоваться, выйти. Зійшов увесь хліб, уся страва. Черк. у. 4) Попадать, попасть, выйти. А щоб ти на добрий путь не зійшов! Ном. № 3693. 5) О водѣ: спадать, спасть. Вода зійшла, колеса стали. Гліб. 6) Всходить, взойти. Рада б зірка зійти, — чорна хмара наступає. Мет. 81. Зійди на могилу та не тужи дуже. Мет. 92. Ой зійду ж я, зійду на гору крутую. Мет. 59. Зійде твоя пшениченька густо. Мет. 28. 7)на чий розум. Поступать какъ кто. Я на твій розум не зійду. Н. Вол. у. Зійшов на дитячий розум. Н. Вол. у. 8)на що. Обратиться во что. І ми колись були добрі, а ось же довелось зійти на ледащо. МВ. І. 71. Тепер який багатир, а питиме горілку — зійде на ка-зна-що. Н. Вол. у.
Козуля, -лі, ж. 1) Маленькая корова съ загнутыми назадъ рогами. Желех. Kolb. І. 65. 2) Насѣк. Cerambyx. Желех. 3) Двойной крючекъ для ловли рыбы. Ум. козулька.
Попереиначувати, -чую, -єш, гл. = попереинакшувати.
Статкувати, -ку́ю, -єш, гл. Благоразумно вести себя, хорошо вести дѣло, хорошо хозяйничать, работать. Ном. № 8113. Я тебе беру, хлопче, до себе, і як тільки будеш статкувати, то й кожух тобі справлю та й на другий рік не підеш нікуди, в мене будеш. Подол. г. Як я буду статкувати, то він (чоловік) буде шанувати. Чуб. V. 561. Статкує, то й має. Н. Вол. у.
Торохкотійка, -ки, ж. = торохтійка.
Шахварня, -ні, ж. Буфетный шкафъ, чулань. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАЗЛІСТЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.