Джерела́стий, -а, -е. = Джерелатий. Киплять меди по кубках джереластих.
Зда́лити, -лю, -лиш, гл. ? Сюди, сюди, парубочки, ми вам раді будем: бочку спалим, другу здалим — ми вам роздобудем.
Зітну́тися, -тнуся, -не́шся, гл. = зтятися. Сам на сам із перевертнем зітнуся.
Иначий, -а, -е. = инчий. Треба иначий купить хамут, бо сей тісний коневі. Що все тута не по нашому, що все тута по иначому.
Клинтух, -ха, м. Пыжъ.
Озиватися, -ва́юся, -єшся, сов. в. озватися, -звуся, -вешся, гл.
1) Отзываться, отозваться, заговорить. Де ти, милий, чорнобривий, де ти, озовися. Озоветься старший брат до середульшого словами. Дума. Не так розмовляє, як озивається до нас ласкавим голосом.
2) — за кого. Высказываться, высказаться за кого, въ пользу кого. Козацьке військо надвоє розбилось: за Лободу озвались сивоусі, а за царя свого, за Наливая, цвіт молодецький.
Порохнявіти, -вію, -єш, гл. = порохнавіти.
Стіл, стола, столу, м. Столъ. Ой ждала ж я, дожидала, столи застилала. Бував на коні і під конем, на столі і під столом. Ум. столик, сто́личок.
Шрам, -му, м. Рубецъ на тѣлѣ.
Шулик, -ка, м.
1) Чаще мн. ч. шулики́. Кусочки прѣсной лепешки (коржа), политые растертымъ подслащеннымъ макомъ. З маком медовий шулик. Із води та з муки пече баба шулики.
2) Съ измѣненнымъ удареніемъ: шулик. Капуста, не выросшая въ кочень. Волынск.
