Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зазублювати

Зазу́блювати, -люю, -єш, сов. в. зазуби́ти, -блю́, -би́ш, гл. 1) Загинать, загнуть крючкомъ. 2) Дѣлать, сдѣлать зазубрины (на лезвіѣ и пр.), зазубривать, зазубрить. Ніж зазубив. 3)зу́би. Выставить зубы? оскалиться? Встрѣчено только въ нар. поговоркѣ: Лізе кусіка з-за сусіка, зуби зазубила, очі заочила, руки заручила, ноги заножила. Зоря, 1883, стр. 323.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 42.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАЗУБЛЮВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАЗУБЛЮВАТИ"
Дмухну́ти Cм. Дмухати.
Кам'яниці, -ни́ць, ж. мн. = камениця 2.  
Надуши́ти Cм. надушувати.
Очунювати, -нюю, -єш, сов. в. очу́няти, -няю, -єш, гл. Приходить, прійти въ себя, оправиться, выздоровѣть. Г. Барв. 195. Як поїм я його (молока), то здається зараз і очуняю. Рудч. Ск. І. 133. Оце трохи очуняв, а то було так придавило, що трохи не вмер, — кобиляче молоко п'ю. Верхнеднѣпр. у. Сивилла трохи очуняла. Котл. Ен. III. 15.
Ошурка, -ки, ж. Металлическіе опилки.
Посадище, -ща, с. Село. Черниг. г.
Поштурмувати, -му́ю, -єш, гл. Поштурмовать.
Стерно, -на, с. Руль. Левиц. Пов. 349. Мнж. 179.
Униз нар. Внизъ. Спускайся з гори тихіше вниз. Ном. № 5592.
Чепія, -пії́, ж. = чепіга 1. Чуб. V. 698.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАЗУБЛЮВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.