Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зазублювати

Зазу́блювати, -люю, -єш, сов. в. зазуби́ти, -блю́, -би́ш, гл. 1) Загинать, загнуть крючкомъ. 2) Дѣлать, сдѣлать зазубрины (на лезвіѣ и пр.), зазубривать, зазубрить. Ніж зазубив. 3)зу́би. Выставить зубы? оскалиться? Встрѣчено только въ нар. поговоркѣ: Лізе кусіка з-за сусіка, зуби зазубила, очі заочила, руки заручила, ноги заножила. Зоря, 1883, стр. 323.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 42.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАЗУБЛЮВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАЗУБЛЮВАТИ"
Ага́ I, меж. А! Вотъ какъ! А что! Ага, попались. Рудч. Ск. І. 119.
Журавли́ний, -а, -е. Журавлиный.
Літа́вка, -ки, ж. = літайка. Вх. Лем. 432.
Маца́, -ци, ж. Опрѣсноки у евреевъ.
Ноженя, -ня́ти, с. Маленькая ножка. Обідрана, ледве, ледве несе ноженята. Шевч. 266.
Ножіний, -а́, -е́ = ножаний. Ножіна ступа. Шух. І. 161, 162.
Порушатися, -шаюся, -єшся, сов. в. порушитися, -шуся, -шишся, гл. 1) Двигаться, двинуться. 2) Подрываться, подорваться. Черниг. у.  
Поцінувати, -ну́ю, -єш, гл. Описать (имущество). І землю, і ліс, і доми — усе поцінували. Богодух. у.
Прежній, -я, -є. Прежній. Як би була прежняя розмова. Чуб. V. 531.
Прибгати, -бгаю, -єш, гл. 1) Пригнуть. 2) Прибрать къ рукамъ? Захватить? Заберуть усе до нитки, а деколи, як не сховається гарна дівчина або молодиця, то й їх прибгають. Стор. МПр. 68. 3) Прибавить. Та й «Матроза» прибгав би до «Княгині». Шевч. (О. 1862. ІІІ. 7).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАЗУБЛЮВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.