Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зазублювати

Зазу́блювати, -люю, -єш, сов. в. зазуби́ти, -блю́, -би́ш, гл. 1) Загинать, загнуть крючкомъ. 2) Дѣлать, сдѣлать зазубрины (на лезвіѣ и пр.), зазубривать, зазубрить. Ніж зазубив. 3)зу́би. Выставить зубы? оскалиться? Встрѣчено только въ нар. поговоркѣ: Лізе кусіка з-за сусіка, зуби зазубила, очі заочила, руки заручила, ноги заножила. Зоря, 1883, стр. 323.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 42.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАЗУБЛЮВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАЗУБЛЮВАТИ"
Благовіщний, -а, -е. Благовѣщенскій. На благовіщнім тижні вдовин плуг. Ном. № 419.
Ганчірка, -ки, ж. 1) Тряпка, тряпица, ветошка, стирка. Святая Покрівонько, покрий голівоньку хоч ганчіркою, аби я була жінкою. Ном. № 493. Зітри ганчіркою стіл, та не тією, а чистенькою. Харьк. 2) Грязное старое платье. Чого це ти в таку ганчірку убралась? Ум. ганчірочка. Ув. ганчірище. Аф. 354.
Зупинка, -ки, ж. 1) Остановка. 2) Знакъ препинанія. Ном. № 11807.
Кугикати, -каю, -єш, гл. Кричать: куги! куги! Вх. Лем. 429.
Лі́єчка, -ки, ж. Ум. отъ лійка.
Міркува́тися, -куюся, -єшся, гл. 1) Соображаться съ чѣмъ, примѣняться къ чему. 2) Удерживаться, воздерживаться.
Мудря́ха, -хи, ж. Названіе одного изъ родовъ плахти. Черниг. у.
Прогавкати, -каю, -єш, гл. Пролаять.
Розглядач, -ча, м. Соглядатай. Опат. 75.
Роскошлати, -лаю, -єш, гл. = роскошкати. Роскошлати волосся. Чуб.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАЗУБЛЮВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.