Викати, -каю, -єш, гл. Говорить «вы». Господарь слузі не викає.
Виполонити, -ню, -ниш, гл.
1) Взять всѣхъ въ плѣнъ.
2) Истребить. Бог милосердний держить нас на світі, а то б нас давно треба виполонити, як тварь нечестиву.
Гоне́ння, -ня, с. Гоненіе, преслѣдованіе.
Згаса́ння, -ня, с. Угасаніе.
Обличчя, -чя, с. Лицо. Прийняв він (янголь) на себе обличчя цара. На обличчя був препоганий.
Орачка, -ки, ж. = оранка.
Порушище, -щі, ж. Ув. отъ поруха.
Правдешній, -я, -є. Настоящій. Він правдешній буковинець.
Рішений, -а, -е. Сложенный складками. Рішена перемітка. Рішений фартух.
Усікати, -каю, -єш, сов. в. усікнути, -ну, -неш и усікти, усічу, -чеш, гл.
1) Отрубывать, огрубить. Судили його військовою радою і присудили усікнути голову.
2) = врубати 3. Дубей ніхто не ноже ні всікти, ні врубати.
