Волокниця, -ці, ж. Сифилитическія проявленія въ носу.
Гоготати, -чу́, -чеш и гоготі́ти, -чу́, -ти́ш, гл. 1) Ржать. А на дворі кониченьки гогочуть. 2) Издавать сильный и продолжительный звукъ, напр.: при отдаленномъ громѣ, сильномъ вѣтрѣ, сильномъ пламени. Грім гогоче, а блискавка хмару роздирає. Вітер на десять голосів реве і виє, і скиглить, і гоготить. А наша хати полум'ям полала, і навкруги земля, мов пекло, гоготала.
Заіржа́віти, -вію, -єш, гл. Покрыться ржавчиной, заржавѣть. Була колись правда, та заіржавіла.
Кобилянка, -ки, ж.
1) = кобилярка.
2) = кобилинець.
Копаний, -а, -е. Выкопанный. Ой у полі край дороги копана кирниця.
Опеньок, -нька, м. Грибъ, опенокъ. Баби зібрались у ліс по опеньки. Велике диво опеньки! Ирон. Велика важность! Неважная птица.
Писання, -ня, с. 1) Писаніе. 2) Сочиненіе. Писання Котляревського. 3) Украшеніе рѣзьбой (дѣйствіе и сама рѣзьба) по дереву, металлу.
Постишуватися, -шуємося, -єтеся, гл. Утихнуть, успокоиться (о многихъ). Крик був такий, а тепер постишувалися.
Роковини, -вин, ж. мн. Годовщина. Роковини по Шевченкові.
Черепаня 2, -ні, ж. Глиняная курительная трубка (цѣлая или разбитая). Ум. черепанька.
