Єльце́, -ця́, с. = вильце. Ум. є́́лечко. І де ж наше єлечко, що в п'ятницю вили?
Зага́нити, -ню, -ниш, гл. Охулить.
Надвереджа́тися, -жа́юся, -єшся, сов. в. надвереди́тися, -джу́ся, -ди́шся, гл. Надрываться, надорваться (при подъемѣ тяжести).
Паляничити, -чу, -чиш, гл. Печь паляниці? Встрѣчено въ слѣд. пословицѣ: Так вже його піч спекла, так його паляничить.
Побабіти, -бію, -єш, гл.
1) Сдѣлаться женоподобными (мног.).
2) Сморщиться. Оце як твої руки побабіли.
Попідпікати, -ка́ю, -єш, гл. Подпечь, поджарить (во множествѣ).
Потіпаха, -хи, ж.
1) Бродяга.
2) Потаскуха. Се чеснії, не потіпахи, були тендітні при людях.
Проточина, -ни, ж.
1) Мѣсто въ плотинѣ, гдѣ вода просачивается. Уміємо проточини гатити і сховане на Божий світ являти. Дыра, сквозь которую протекаетъ вода (въ крышѣ, запрудѣ).
2) Дыра, проѣденная мышами, червями.
Собкати, -каю, -єш, гл.
1) Кричать «соб!». погонять налѣво (воловъ).
2) Помыкать. Він нами собкав, як волами, та й служили!
Тушка, -ки, ж. Ум. отъ туша.
