Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зазвеніти

Зазвеніти, -ню́, -ни́ш, гл. Задзвеніти. Якимове поле зазвеніло стоя. Чуб. III. 228.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 39.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАЗВЕНІТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАЗВЕНІТИ"
Джигну́ти Cм. Джигати.
Дя́тел, -тла, м. Дятелъ. Чорт би дятла знав, як би не його ніс. Чуб. І. 250.
Злодій, -дія, м. 1) Воръ. Казали їй руки ізв'язати; посадили між злодіями, між убійниками, молоду та добру. МВ. ІІ. 193. Не так лютує голий злодій, коли не має що украсть, як наш латин тут розгнівився. Котл. Ен. IV. 48. Хто перелазить в кошару, той злодій. Не піймавши, не кажи злодій. Посл. 2) Раст. = гречка дика. Вх. Пч. І. 9. 3) Нас. короѣдъ, Bostrychus. Вх. Пч. І. 5.
Зрунтати, -таю, -єш, гл. Испортить, сдвинуть съ мѣста, почти разрушить. Подольск. г.
Кровожерний, -а, -е. Кровожадный. Були ми кровожерними яструбами-рарогами. К. Дз. 115.
Носатенький, -а, -е., Ум. отъ носатий.
Обихідчастий, -а, -е. = обіхідчастий. Хата обихідчаста.
Переляскати, -каю, -єш, переляща́ти, -щу́, -щи́ш, гл. Перестать хлопать (бичемъ).
Спищати, -щу́, -щи́ш, гл. Запищать. Птах спищав. Вх. Лем. 469.
Умертвити, -влю, -виш, гл. Умертвить. Ходив (упирь) у село і вмертвив парубка одного і дівку. Грин. ІІ. 99.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАЗВЕНІТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.