Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зазвеніти

Зазвеніти, -ню́, -ни́ш, гл. Задзвеніти. Якимове поле зазвеніло стоя. Чуб. III. 228.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 39.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАЗВЕНІТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАЗВЕНІТИ"
Задо́сить нар. Совершенно достаточно, больше чѣмъ достаточно. Торік було садовини задосить. Н. Вол. у.
Лиху́н, -на, м. Лѣнтяй, лежебока. Шух. І. 33.
Нашурубурити, -рю, -риш, гл. Набуянить, набѣдокурить. Таке зілля, як парубок... раз би в раз на улицю, ще нашурубурить. Сим. 178.  
Підколодник, -ка, м. = підколодь. Шух. І. 237.
Позадурювати, -рюю, -єш, гл. Забить голову, одурить (многихъ).
Природа, -ди, ж. 1) Природа. 2) Прирожденныя способности. Природу тяжко одмінити. Ном. № 3208. У мене до цього діла природи нема. Хорол. у. Слов. Д. Эварн. 3) = природжіння. Драг. 101.
Реготітися, -ти́ться, гл. безл. Смѣяться, хохотать. їй реготи́ться. Ей хочется хохотать, она охотно хохочетъ. Щоб ходилось і хотілось (на досвітки), до всіх хлопців раготілось. Мил. 60.
Роздовбувати, -бую, -єш, сов. в. роздовба́ти, -ба́ю, -єш, гл. 1) Раздалбливать, раздолбить. 2) Расковыривать, расковырять. Роздовбати ніс. 3) Понять, уразумѣть, добиться толку. Мати ж примху роздовбала, так не докопалась, відки доні теє лихо, з ким вона спізналась. Мкр. Н. 6.
Усмикнути, -кну, -неш, гл. Рвануть, дернуть.
Холерний, -а, -е. 1) Холерный. 2) холерна трава. = холера 2. ЗЮЗО. I. 141.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАЗВЕНІТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.