Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

заздритися

За́здритися, -рюся, -ришся, гл.на що. Завидовать, зариться на что. На велику худобу, батьківщину її заздрились. Г. Барв. 462. В нас той невеличкий шматок, скілько то очей заздриться на його. Мир. Пов. І. 153.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 39.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАЗДРИТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАЗДРИТИСЯ"
Багнисто нар. Болотисто, топко, грязно. Тут дуже багнисто, — не можно проїхати. Полт.
Балка, -ки, ж. Степной оврагъ. Вовки по тернах, по балках жовту кість жвакували. Дума. Вийшов в поле геть од шляху, у балку спустився. Шевч. Ум. балочка.
Баняк, -ка, м. Чугунный котелъ, металлическій горшокъ. Волын. г. Баняк розбився і вода вилялася. Гн. II. 92.
Зали́скати, -каю, -єш, гл. Заблистать, блеснуть; засверкать. Блискавицями залискав. К. Псал. 37.
Кокус, -су, м. 1) Коксъ. Славяносерб. у. 2) Раст. Potentilla verna. L. ЗЮЗО. І. 132.
Незмірений, незмірний, -а, -е. Неизмѣримый.
Помокти, -немо, -нете, гл. Измокнуть (о многихъ).
Похилятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. похили́тися, -лю́ся, -лишся, гл. Наклоняться, наклониться. На долині яровина хоче похилиться. Мет. 16. Червона калина похиляється. Грин. III. 388.
Стужавіти, -вію, -єш, гл. Затвердѣть (о размокшей землѣ, глинѣ и пр.). Не стужавіло, а потупали зараз, то й ями знать.
Унуків, -кова, -ве Внуковъ. Ждала баба внукового книша, та вилізла душа. Чуб. І. 301.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАЗДРИТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.