Відучати, -чаю, (-чую), -єш, сов. в. відучити, -чу, -чиш, гл. Отучать, отучить.
Гайнів, -нова, -ве Принадлежащій, свойственный гайну. Бранное слово: гайнів брат.
Голець, -льця, м. Раст. Avena nuda L., овесъ голый.
Жу́мрати, -раю, -єш и жу́мрити, -рю, -риш, гл. Ѣсть, уплетать, жевать. (Коняка) почала на ввесь рот жумрати, аж за ушима лящить.
Ізп.. = ісп... Cм. сп.
Людої́дський, -а, -е. Принадлежащій людоѣду, ему свойственный.
Нагрома́джувати, -джую, -єш, сов. в. нагрома́дити, -джу, -диш, гл. 1) Сгребать, насгребать. Нагромадили сіна чимало. 2) Громоздить, нагромоздить. Я намножив беззаконня... нагромадив їх без ліку.
Невірний, -а, -е. 1) Недовѣрчивый. Ой ти, невірний-невірниченько, не віриш мені й мому личеньку.
2) Невѣрный, не заслуживающій довѣрія, измѣнчивый. З невірною дружиною куди піду, то загину.
3) Невѣрующій. Невірний гірш жида або турка.
4) Невѣрный, не христіанинъ.
5) Плохой, дурной.
6) Худой, болѣзненный. Сухий, невірний, як шкелет. Ум. невірне́нький. Перше було ходить у невірненькій свиточці, а тепер вже на йому жупан.
Нечесаний, -а, -е. 1) Непричесанный.
2) нечесані панночки. Раст. Nigela damascena, дѣвица въ зелени.
Сукровище, -ща, с. Мѣсто, гдѣ кто-либо былъ убитъ.
