Білоручечка, -ки, об. ум. отъ білоручка.
Дзеленьча́ти, -чу́, -чи́ш, гл. = Дзеленькати.
Дзє́ма, -ми, ж. Кушанье: отваръ картофеля, фасоли и бобовъ, въ который кладуть кусочки обыкновеннаго или кукурузнаго хлѣба.
Запо́взатися, -заюся, -єшся, гл. Запачкаться, ползая. Глянь, як дитина заповзалася.
Клюк Ii, -ка, м. Родъ деревяннаго крюка, колышекъ или деревянный гвоздь, загибающійся подъ прямымъ угломъ; употребляется при постройкахъ для прикрѣпленія жердей, на него запираются ворота и пр.
Ключечка, -ки, ж. Ум. оп. ключка.
Не нар. Не. Гріх не личком зав'язати, та під лавку сховати. Не ходи, не люби, не залицяйся, не піду за тебе, не сподівайся.
Нікчемний, -а, -е. Ничтожный, ни къ чему не годный. Нікчемного ви роду.
Серце, -ця, с.
1) Сердце. Вийшов козак із сіней, за серце береться. Від серця до Бога навпростець дорога. Від серця до неба шляху не треба. Щирим серцем робить. Усердно дѣлаетъ, работаетъ. Употр. какъ ласкательное слово: Скажи мені, серце, що маєш на мислі? серцем нудити. Тосковать. Ой я хлопець нещасливий, а як тяжко серцем нуджу: кого люблю та й не виджу. на тще серце. Натощакъ.
2) Гнѣвъ. Не то сильний, що камінь верне, тільки сильний, що серце в собі вдержить. Трохи з серця не сказивсь. з серця. Гнѣвно, сердито. Крикнув чоловік із серця. Cм. з-серця. серця додати. Еще болѣе разсердить.
3) Штифтъ въ замкѣ.
4) Языкъ въ колоколѣ.
5) Сердцевина дерева.
6) Полипъ, медуза.
7) — земне. Родъ трюфелей. винюхав би земне серце. Выслѣдилъ бы даже въ землѣ спрятанное. Ум. серденько, сердечко, серденя, серденятко, серденяточко. Злая година мене зсушила, коло мого сердечка гніздечко звила. Ходи, серденько, сюди! Не зви мене козаком, зови мене сердечком. Горобець маленький, а сердечко має, — сердится, можетъ сердиться.
Шалаш, -ша, м. = хата.
