Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зажурювати

Зажу́рювати, -рюю, -єш, сов. в. зажури́ти, -рю́, -риш, гл. Опечаливать, опечалить. Зажурив того Івана. Рудч. Ск. II. 120.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 39.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАЖУРЮВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАЖУРЮВАТИ"
Вибранець, -нця, м. 1) Избранникъ. 2) Рекрутъ. Гол. А шо були годні хлопці, — пішли у вибранці. Шух. І. 201. Ум. вибранчик. Вибранчиків до війська змусили. Гол. І. 134.
Відей нар. = відай.
Запряга́ти, -га́ю, -єш, сов. в. запрягти́, -жу́, -же́ш, гл. Запрягать, запрячь. Учений, а кобили не запряже. Ном. № 6058. Запріг коня вороного та й одвідав. Чуб. V. 661.
Крюк, -ка, м. 1) Крюкъ. Зачеплені крюком за ребро моталися на шибеницях. Стор. МПр. 129. 2) Перпендикулярная часть журавля (у колодца), на которой висить ведро. 3) Воронъ. Щоб летіли крюки з поля ляшків-панків їсти. Шевч. Ум. крючо́к.
Мірошниче́нко, -ка, м. Сынъ мельника.
Повихворюватися, -рюємося, -єтеся, гл. Выздоровѣть (о многихъ). Як би воли повихворювались.
Подовжити, -жу, -жи́ш, гл. Удлинить.
Полісюк, -ка, м. = поліщук. Гол. І. 684.
Понабадамучувати, -чую, -єш, гл. Тоже, что и набаламутити, но во множествѣ.
Умовний, -а, -е. 1) Условный. 2) Сговорчивый, котораго легко уговорить.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАЖУРЮВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.