Галювати, -люю, -єш, гл.
1) Тащить судно противъ воды людьми или лошадьми.
2) Рыскать. Галювали ціле літо по полю.
3) Пустовать, быть незанятымъ. Чого в тебе город галює, — хиба нема чого посадити?
Дова́рюватися, -рююся, -єшся, сов. в. довари́тися, -рю́ся, -ришся, гл. Довариваться, довариться. Довариться сироті в животі.
Журове́ць, -вця́, м. = журавель 2.
Каламарь, -ря, ж.
1) Чернильница. Піп жне з олтаря, а писарь з каламаря.
2) Пузырекъ.
3) Сосудъ, въ которомъ гуцульскіе плотники держать разведенную въ водѣ сажу. Ум. каламарчик.
Курохват, -та, м. = курокрад. Прибіг к троянцям, засапався, мов з торгу в школу курохват.
Лі́гарь, -ря, м. 1) Каждая изъ двухъ жердей, которыя, при укладкѣ дровъ въ кубическія сажени, кладутся на землю, подъ дрова. 2) Накатина, каждое изъ бревенъ наката, находящагося подъ деревяннымъ поломъ. Cм. леґарь.
Нюхати, -хаю, -єш, гл. Нюхать. Нюхала квітку. Я здорово нюхав табаку.
Охвара, -ри, ж. = огвара. Жінка охвара. Вѣдьма, колдунья.
Розгордуватися, -дуюся, -єшся, гл. = розгордіти.
Тоток тоток! меж., выражающее крикъ пѣтуха. А півник каже: тоток-тоток, не велів коток.
