Воздібний и воздобний, -а, -е. Хорошій, хорошихъ качествъ. (Станьмо) свої коні козацькії напасемо й напоїмо: тут трави зелені, води холодні, очерети воздобні. Которий то, панове молодці, козак дородний, ще й кінь під ним воздобний. У Кулиша употреблено въ смыслѣ: способный, талантливый. Шукати серед мужиків людей дотепних, здатніх, воздібних, і таких людей підіймати наукою.
Воличок, -чка, м. Ум. отъ віл.
За́зубець, -бця, м. Зазубрина; острый косой зубець для зацѣпы — на крючкахъ удочекъ, на баграхъ и пр. 226.
Зісхну́ти, -хну, -не́ш, гл. Ссохнуть, засохнуть. В сухар зісхне.
Покаламутити, -чу, -тиш, гл. Помутить.
Помрака, -ки, ж. Пасмурная погода, туманъ.
Усилити, -ся. Cм. усиляти, -ся.
Хрумати, -маю, -єш, гл. Ѣсть что нибудь хрустящее. Овечка п'є там, або хрума. У стані хрумають коні смашне степове сіно.
Чадний, -а, -е. Угарный. Ся улиця вела у пекло.... од диму вся була чадна.
Чубашечка, -ки, ж. Ум. отъ чубашка.
