Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зазивний

Зазивни́й, -а́, -е́ Воззывный. зазивни́й лист. Воззваніе. Зазивний лист до української интелліґенції. К. ХП. 11
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 40.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАЗИВНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАЗИВНИЙ"
Відкусити Cм. відкушувати.
Голу́бонька, -ки, ж. Ум. отъ голубка.
Дошива́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. доши́ти, -ши́ю, -єш, гл. Дошивать, дошить.
Зубр, -ра, м. Зубръ. Вх. Пч. II. 5.
Кріпак, -ка и пр. Cм. крепак и пр.
Очікувати, -кую, -єш, гл. Поджидать, ожидать. Пішов той, а решта сидимо, очікуємо. Св. Л. 222. Першого торгу не кидайсь, а другого не очікуй. Ном. № 10520.
Павур, -ра, м. = павич. Вх. Лем. 446.
Позна, -ни, ж. = шкода 1. Глядіт, щоб кінь позни не наробив. Вх. Зн. 51.
Попідрублювати, -люю, -єш, гл. Подрубить (во множествѣ), сдѣлать при шитьѣ рубцы. Рушники вже попідрублювала. Богодух. у.  
Часловець, -вця, м. Часословъ. Левиц. І. 243.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАЗИВНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.