Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зазоряти

Зазоря́ти, -ря́ю, -єш, гл. = зазоріти. Темна нічка проминула, Божим світом зазоряло. Млак. 77. І надія нова красна, як та ясна зоря,... зазоряє нещасному. Федьк. II. 108.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 41.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАЗОРЯТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАЗОРЯТИ"
Виверні, -нів, м. = иверень. В городі дуба рубають, за город виверні летять. (Загадка).
Відмовити, -ся. Cм. відмовляти, -ся.
Гицати, -даю, -єш, гл. 1) Подскакивать при ѣздѣ верхомъ. 2) = чукати.
Дуди́ло, -ла, м. пт. удодъ.
Мі́рити, -рю, -риш, гл. = міряти.  
Музи́ченько, -ка, м. ласк. отъ музика 2. Чуб. V. 304. Заграй мені, музиченько, під осичиною. Грин. ІІІ. 648.
Поселок, -лка, м. Поселокъ. Слобід ще не було так багато як тепер, а так було — де не де поселок. Драг. 417.
Роздзяплюватися, -лююся, -єшся, сов. в. роздзяпитися, -плюся, -пишся, гл. Раскрываться, раскрыться, разинуться.
Розштовхати Cм. розштовхувати.
Сходовий, -а, -е. = східний. Чуб. І. 431. Сходовий вітер повіяв, з тополі листячко звіяв. О. 1862. IV. 5.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАЗОРЯТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.