Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зазоряти

Зазоря́ти, -ря́ю, -єш, гл. = зазоріти. Темна нічка проминула, Божим світом зазоряло. Млак. 77. І надія нова красна, як та ясна зоря,... зазоряє нещасному. Федьк. II. 108.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 41.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАЗОРЯТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАЗОРЯТИ"
Алти́ця, -ці, ж. Ластовка, вставка подъ мышками гуцульской рубахи. Шух. I. 153.
Дробува́тий, -а, -е. Большими крупинками (о соли и т. п.). Дробувата сіль.
Дудо́к, -дка́, м. = одуд. Вх. Пч. 15. Який дудок — такий чубок. Ном. № 7110.
Підпірка, -ки, ж. Подпорка. Підпірки не видержали, як потягнув її до себе, щоб не втекла. Кв.
Погорджування, -ня, с. Пренебрежете, презрѣніе. Піднялась до погорджування великою гординею. К. ХП. 129.
Порядити, -джу́, -диш, гл. Прибрать, привести въ порядокъ. Вх. Зн. 53.
Присміти, -смію, -єш, гл. Осмѣлиться, рѣшиться. Як би присмів, то б убив. Н. Вол. у.
Серпуха, -хи, ж. Раст. Serratula tinctoria L. ЗЮЗО. І. 136.
Смертній, -я, -є. Относящій къ смерти. Там смертня тінь, непоряд, руйнування. К. Іов. 23.
Солуква, -ви, ж. пт. Вальдшнепъ. Шух. І. 23.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАЗОРЯТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.