Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зазивати

Зазива́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. зазва́ти, -ву́, -ве́ш, гл. Зазывать, зазвать. У світлиці кам'яниці зазивала. Дума.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 40.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАЗИВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАЗИВАТИ"
Верг, -гу, м. Слой. Вх. Зн. 6.
Відсі нар. = відсіль.
Да́рмо нар. = Даремне. Ном. № 6120. Зненавиділи мене дармо. Єв. І. XX. 25.
Де́лі нар. = Далі.
Добро́кваска, -ки, ж. Сортъ кислосладкихъ яблокъ. Вх. Зн. 15.
Знехтувати, -тую, -єш, гл. 1) Испортить, небрежно обращаясь. 2) Пренебречь, оставить безъ вниманія, забросить. Підійметься угору, кого знехтували люде. К. Псал. 26. Знехтували мене сірому. Г. Барв. 196.
Ізб.. Cм. зб.
Неслушно нар. 1) Ненадлежаще. 2) Несправедливо.
Обидно нар. Обидно. Очам видно, та ногам обидно. Ном. № 11426.
Обсохнути. Cм. обсихати.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАЗИВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.