Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зазивати

Зазива́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. зазва́ти, -ву́, -ве́ш, гл. Зазывать, зазвать. У світлиці кам'яниці зазивала. Дума.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 40.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАЗИВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАЗИВАТИ"
Виглядки, -док, ж. мн. Высматриваніе. На виглядки. Чтобы высмотрѣть. Прибігла на виглядки.
Відлітати, -таю, -єш, сов. в. відлеті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. 1) Отлетать, отлетѣть. Пташки у вирій одлітають. МВ. ІІ. 8. Од Цариграда-города ясний сокіл од літає. КС. 1882. X. 495. 2) Отскакивать, отскочить. Взявся Добуш добувати, взяли замки відлітати. Рус. Дніст.
Залупи́ти, -ся. Cм. залуплювати, -ся.
Маззя́, -зя, с. Мазь. Маззя з дьохтю погане. Конст. у.
Мульникува́тий, -а, -е. = мулкий 1. Мульникувата земля. Вх. Уг. 252.
Наплива́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. напливти́, -ву, -веш, гл. 1) Наплывать, наплыть, натекать, натечь. Неначе хвилі напливали. Шевч. 519. 2) Натыкаться, наткнуться, на что-либо, плывя.
Нестяма, -ми, ж. Растерянность, самозабвеніе.  
П'ятисотник, -ка, м. Пятисотскій. Він год шість був за сотника, а це вибрали громадою за п'ятисотника. Васильк. у.
Солов'я, -яти, с. Птенецъ-соловей. На калині соловя. Грин. III. 86. Ум. солов'ятко. А в городі мятка, в саду солов'ятка. Н. п.
Хрупотіти, -почу, -тиш, гл. = хрупостіти. Чую, щось хрупотить по снігу, — підмерзло за ніч. Камен. у. Хрупотіло щось на улиці по снігу, — то він і йшов. Черк. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАЗИВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.