Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зазивати

Зазива́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. зазва́ти, -ву́, -ве́ш, гл. Зазывать, зазвать. У світлиці кам'яниці зазивала. Дума.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 40.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАЗИВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАЗИВАТИ"
Бодлачча, -ча, с. соб. отъ бодлак. Ой, Василю, сиди у бодлачу. Pauli. II. 188.
Бурундук, -ка, м. Раст. Medicago falcata L. Шейк. Вх. Пч. II. 33.
Вузісінький, -а, -е. Совершенно узкій.
Запія́чити, -чу, -чиш, гл. Запить, запьянствовать. Я не загуляю, не запіячу, не засплюсь. Г. Барв. 193.
Индичина, -ни, ж. Мясо индѣйки, индюка.
Лите́рний віз. = літерний віз.
Орця стати. Противиться, оказывать сопротивленіе. Желех.
Роспрасувати, -су́ю, -єш, гл. Разгладить утюгомъ.
Скарбівня, -ні, ж. 1) Казначейство. Повітова скарбівня. О. 1861. X. 146. 2) Сокровищница. К. Дз. 213. Святе насліддя — слово! Воно бо скарбівня нашого духа. К. ХП. 134.
Учительчин, -на, -не. Принадлежащій учительницѣ. Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАЗИВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.