Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зазуванець

Зазу́ванець, -нця, м. Каждый изъ пары сапогъ, такъ сдѣланный, что его можно надѣвать безразлично на обѣ ноги. Вх. Зн. 19.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 42.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАЗУВАНЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАЗУВАНЕЦЬ"
Вирай, -раю, м. = вирій. Маркев. 18.
Кадильний, -а, -е. Кадильный. Вознесу я жерви тучні із кадильними димами. К. Псалт. 147.
Крошня, -ні, ж. 1) Рыболовный сакъ. Вх. Зн. 29. Желех. 2) Верхъ, будка повозки. Вх. Зн. 29. Ум. кроше́нька.
Моли́твочка, -ки, ж. Ум. отъ молитва.
Напрасува́ти, -су́ю, -єш, гл. Нагладить.
Ніжли сз. = ніж. Галиц.
Попарувати, -ру́ю, -єш, гл. 1) Спарить нѣсколько паръ. 2) Поженить нѣсколькихъ. Попаруєм діток. К. Досв. 109.
Приплужитися, -жуся, -жишся, гл. = приплуганитися.
Роз'язуватися, -зуюся, -єшся, сов. в. роз'язатися, -жуся, -жешся, гл. = розв'язуватися, розв'язатися.
Ткачка, -ки, ж. = ткаля. Вх. Лем. 474.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАЗУВАНЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.