Відтухати, -хаю, -єш, сов. в. відтух(ну)ти, -ну, -неш, гл. Спадать, спасть, уменьшаться (объ опухоли). Що ж тобі відтухає на горличку?
Зго́їти, -го́ю, -їш, гл. Залѣчить.
На́рівні нар. Наравнѣ.
Незмовлений, -а, -е. Невыразимый, несказанный.
Писарчик, -ка, м. Ум. отъ писарь.
Пообливати, -ва́ю, -єш, гл. Облить (во множествѣ). Пустували біля криниці, та бач як одна одну пообливали.
Прикриватися, -ва́юся, -єшся, сов. в. прикритися, -криюся, -єшся, гл. Прикрываться, прикрыться. Заснув, прикрившись свитиною.
П'ядити, -джу, -диш, гл. 1) Мѣрять п'я́ддю. 2) О гусеницѣ геометра: ползти. П'ядит усениця. 3) Стремиться, достигать, добиться.
Сировиця, -ці, ж.
1) = сириця. Ой бив ти ж мене сировицею.
2) Красильное сѣрое вещество въ холстѣ. Вода витягає сировицю з полотна.
3) Соленая вода (въ землѣ), изъ которой вывариваютъ соль.
Утрунок, -нку, м. = тлунок.
