Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зазуванець

Зазу́ванець, -нця, м. Каждый изъ пары сапогъ, такъ сдѣланный, что его можно надѣвать безразлично на обѣ ноги. Вх. Зн. 19.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 42.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАЗУВАНЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАЗУВАНЕЦЬ"
Відлюдник, -ка, м. Отшельникъ, анахоретъ, нелюдимъ.
Осокорина, -ни, ж. Одно дерево, осокоря. Левиц. І. 62.
Помильне, -ного, с. Плата посланному отъ мили.
Потаращити, -щу, -щиш, гл. Потащить. Вх. Зн. 54.
Припостити Cм. припощувати.
Притьопати, -ся, -паю, -ся, -єш, -ся, гл. Притащиться; притащиться по грязи. Притьопалась за ним аж сюди. О. 1861. XI. Кух. 30.
Простелятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. простелитися, -лю́ся, -лешся, гл. = простилатися, прослатися.
Пчиханє, -ня, с. = чхання. ЕЗ. Ч. 188.
Рамінник, -ка, м. Кожаный поясъ. Вх. Зн. 58. Cм. ремінник.
Стьонжка, -ки, ж. см. стьожка.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАЗУВАНЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.