Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

заздрити

За́здрити, -дрю, -риш, гл. = заздростити. — очи́ма. Завистливо, съ завистью смотрѣтъ. Як побачить було, що хто небудь їздить на коняці, то так і заздрить очима. Рудч. Ск. II. 174.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 39.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАЗДРИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАЗДРИТИ"
Белелюга, -ги, ж. Сукровица. Желех.
Викрасити, -ся. Cм. викрашати, -ся.
Запані́лий, -а, -е. 1) Усвоившій барскія привычки. 2) Загордившійся.
Зронити Cм. зроняти.
Мерві́ти, -вію, -єш, гл. Приходить въ негодность (о соломѣ).
Палитися, -лю́ся, -лишся, гл. 1) Жечься. 2) Горѣть. У грубі вже палиться.
Порозбігатися, -гаємося, -єтеся, гл. Разбѣжаться (о многихъ). Порозбігались ік нечистій матері ляхи. К. ЧР. 114.
Похилисто нар. = похило.
Рибальський, -а, -е. Рыболовный. КС. 1833. II. 291. Рибальське знаряддя.
Розваляти, -ляю, -єш, гл. = розвалити. А де ж його дом? — А оттам стояв колись, та оце його недавно розваляли. Левиц. Пов. 333.  
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАЗДРИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.