Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зазорити

Зазо́рити, -рю, -риш, гл. Заподозрить. Левч. 44.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 41.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАЗОРИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАЗОРИТИ"
Дої́жний, -а, -е. Сытный.
Є́ресь, -сі, ж. Ересь.
Калинник, -ка, м. 1) Пирогъ или хлѣбъ спеченный съ калиною. Маркев. 166. 2) Кисель изъ калины.
Обсаджувати, -джую, -єш, сов. в. обсадити, -джу, -диш, гл. Обсаживать, обсадить. «Ой обсади, мила, вишеньками двір». — «Ой обсаджу, милий, половину двора». Чуб. V. 80.
Підупадати, -да́ю, -єш, сов. в. підупасти, -паду́, -де́ш, гл. 1) Приходить, прійти въ упадокъ. Деякі великі (ярмарки) підупали. О. 1861. IX. 181. 2) Бѣднѣть, обѣднѣть. Як я се добро мав, то я тоді кумував, а як тепер підупав, то я вже не кум став. Чуб. І. 233. 3)на силах. Ослабѣвать, ослабѣть.
Пічкатися, -каюся, -єшся, гл. Возиться съ обмазкой глиной или побѣлкой зданія. Сим. 129.
Понавивати, -ва́ю, -єш, гл. Навить, намотать (во множествѣ).
Поноченько нар. Довольно темно. Поноченько тоді вже було, не зовсім і видко — не можно і розібрать — що воно. Екатер. у. Уже стало поноченько добре, як ми верталися з поля. Волч. у.
Порахубитися, -блюся, -бишся, гл. Посчитаться. Полт.
Пропасний, -а, -е. Лихорадочный. МВ. ІІІ. 91.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАЗОРИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.