Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зазімувати

Зазімува́ти, -му́ю, -єш, гл. 1) Зазимовать. 2) Истощить дурнымъ кормомъ за зиму.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 40.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАЗІМУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАЗІМУВАТИ"
Богобоязливий, богобоязний, -а, -е. = Богобійний. Г. Барв. 457. А той тихий та тверезий богобоязливий. Шевч. Правдива душа, навіки чесна і богобоязна. Стор. II. 75.
Болотище, -ща, с. Мѣсто, гдѣ было болото. Черк. у.
Глухнути, -ну, -неш, гл. Глохнуть.
Повертати, -та́ю, -єш, сов. в. поверну́ти, -ну́, -неш, гл. 1) Вертѣть, повернуть, вращать; свернуть. Все на той бік поглядають, де козаки кіньми грають, шабельками повертають. Чуб. На вечір сонце повернуло, поночі йти — буду коло вас ночувать. Рудч. Ск. І. 211. Він так хвостом і повернув. Рудч. Ск. І. 25. 2) Возвращать, возвратить. І хто зна, коли мене Бог поверне до своєї господи. Левиц. І. 3) Возвращаться, возвратиться. При місяці із ярмарку повертали. Грин. III. 325. 4) Обращать, обратить, превратить. Козаки зостались козаками, а нас у поспільство повернено. К. ЧР. 71. Щоб ту чорну та знов у білу повернути. Драг. 77. Усі гроші повернув на хату, щоб добру зробити. у нівець повернути. Въ ничто обратить. Старшина хоче писаря в нівець повернути. Харьк. у. повернути на користь. Обратить въ пользу. Люде повернули оці сили на користь собі. Ком. II. 19.
Покривдити, -джу, -диш, гл. Обидѣть. Гріх їм буде, що сироту покривдили.
Поросплоджувати, -джую, -єш, гл. Расплодить, развести (во множествѣ).
Устряти Cм. устрявати устугва, -ви, ж. Полоса отрѣзанной кожи, ремень. Шух. І. 292.
Хлипання, -ня, с. Всхлипываніе, плачъ. І хлипання все росказати, і крик, і охання, і жаль. Котл. Ен. VI. 49.
Хрякатися, -кається, гл. безл. Откашливаться. Від люльки хрякається, та й легше у грудях. Лебед. у.
Цупко нар. 1) Крѣпко, сильно, туго, стѣснительно. Як цупко він нап'яв на плечі кобеняк. Греб. 376. Глядіть же, цупко прикрутіте, щоб він в шинок та не зайшов. Котл. Ен. І. 27. Вчора цупко п'яний був. Кв. Цупко захріп. Полт. І мене цупко узяла була холера. Н. Вол. у. Цупко стало у нас за ліс. Камен. у. 2) Жестко, твердо. Цупко по мерзлому орати. Зміев. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАЗІМУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.