Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зазбірувати

Зазбірува́ти, -рую, -єш, гл. Собирать. Же богачеві з устів спадало, теє ж бо тії пси зазбірували. Гол. III. 264.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 39.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАЗБІРУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАЗБІРУВАТИ"
Вишня 2, -ні, ж. Высота. Лебед. у.
Вовкодух, -ха, м. Злой человѣкъ. Гляди в мене, — не розледащій між моїми вовкодухами. МВ. (О. 1864. ІІІ. 64).
Гідність, -ности, ж. Достоинство. Желех.
Дочу́тний, -а, -е. Чуткій. Які ви дочутні! Новомоск. (Залюбовск.).
На́дзелень нар. Недозрѣлымъ. Жали жито ще надзелень.
Панноччин, -на, -не. Барышнинъ. Кожний же то домагається панноччиного привіту. МВ. (О. 1862. III. 44.)
Понамилювати, -люю, -єш, гл. Намылить (во множествѣ). Понамилюй сорочки. Богод. у.
Прислати, -ся. Cм. присилати, -ся.
Товаряка, -ки, ж. Штука рогатаго скота. Маркев. 63. Драг. 244.
Шестинеділька, -ки, ж. Родившая женщина. Угор.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАЗБІРУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.