Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зазбірувати

Зазбірува́ти, -рую, -єш, гл. Собирать. Же богачеві з устів спадало, теє ж бо тії пси зазбірували. Гол. III. 264.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 39.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАЗБІРУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАЗБІРУВАТИ"
Балаклій, -лія, м. Говорунъ, болтунъ. Черниг.
Ґел! меж., выражающее крикъ гусей. Аф. 357.
Докури́ти, -ся. Cм. докурювати, -ся.
Загрякоті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. = загрюкотіти. Стор. МПр. 143.
Китель, -ля, м. Китель. Китель білий, кивер чорний, хлопець гарний і моторний. Рк. Макс.
Копатень, -тня, м. = копитень. Ли. 97.
Космик, -ка, ж. Ум. отъ косом.
Стрілецький, -а, -е. Охотничій. Крест стрілецький. Федьк. І. 19.
Тахлювати, -хлю́ю, -єш, гл. Тасовать (карты). Мнж. 193.
Тетервак, -ка, м. Тетеревъ, Tetrao tetrix. Ум. тетервачо́к. Чуб. II. 317.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАЗБІРУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.