Безщастя, -тя, с. Несчастье. Ой подумайте, мислі, по моїм безщастю.
Відполіскувати, -кую, -єш, сов. в. відполоскати, -щу, -щеш, гл. Отмывать, отмыть, полоща въ водѣ.
Журавли́ний, -а, -е. Журавлиный.
За́сік, -ка, м. засі́ка, -ки, ж. Закромъ. Він узяв, роскрив один засік. Засіли в законах, як миші въ засіці. К. Гр. К. XXX. Подивився він у своїм обийсті, — аж у нього все жито в засіках. Ум. засічок, засічка. Прийшли в будчину, подивились у засічку, аж там та пляшка, що вкрадено.
Кіснота, -ти, ж. = тіснота. На пороні й ломка зробиться через те, що кіснота.
Кріваво нар. Кроваво. Кріваво за велику здобич бились
Посилатися, -ла́юся, -єшся, сов. в. післа́тися и послатися, -шлю́ся, -шлешся, гл.
1) Посылаться, послаться, быть посланнымъ.
2) — ким. Только сов. в. Посылать кого. Чи післатись за чим, чи що треба кому, то ким, як не ретором? Вміла сь, мати, дочкою сь посилати. 3) Свататься, посылать сватовъ. Послався до неї, вона й рушники подавала. Посилався до дівчини та не сподобався, посилався цілий год хотів її взяти, — нагодила дідча мати товариша в хаті.
4) Ссылаться, сослаться. Послався циган на свої діти.
Раглик, -ка, м. Насѣк. Lucanus cervus, жукъ-олень.
Самосійка, -ки, ж. Сѣялка.
Шкребти, -бу́, -бе́ш, гл. = скребти.
