Багати, бажу, -жиш, гл. = бажати.
Грі́мати и гри́мати, -маю, -єш, грі́мнути и гри́мнути, -мну, -неш, гл. 1) Гремѣть, загремѣть, грохнуть, загрохотать. О громѣ, огнестрѣльномъ оружіи и пр. Грім що гримне, в берег гряне — з пущі полум'я прогляне. Двері гримли серед хати. О стрѣльбѣ чаще: гріма́ти. Із дванадцяти штук гармат грімали. Задзвонили в усі дзвони, гармата гримала. . Три дні грімали самопали. 2) Кричать, крикнуть сердито. Не на те я дочку викохав, — грімнув батько, — щоб я її первому пройдисвіту мав оддати. Як я з тебе сміюся? — гримнув дід. — на ко́го. Кричать, крикнуть на кого, бранить. Коли б же на мене одну, а то й на свою рідну матір грімає. 3) Ударять, ударить сильно. Як гримнув мене по спині. Также съ удареніемъ на предпослѣднемъ слогѣ. Нелепом міжи плечі грімає.
Гонта́рь, -ря́, м. Кровельщикъ, покрывающій крыши гонтомъ.
Деспоти́зм, -му, м. Деспотизмъ.
Корне нар. Покорно. Просили дєді і нені і я вашеці прошу, бисьте були ласкаві на коровай, корне-покорне, клінно-поклінно. бардзо покорне! (Одно изъ свадебныхъ приглашеній).
Позбовтувати, -тую, -єш, гл. Взболтать (во множествѣ).
Приходитися, -диться, сов. в. прийти́ся, -деться, гл. безл.
1) Приходиться, прійтись. Десь прийдеться тут пропасти. Не приходиться москаля дядьком звати.
2) Случаться, случиться прійтись. Не приходилось бачити.
3) Доставаться, достаться. У кого мало жита, нехай не розсіває, бо воно і так гірко приходиться.
4) до чого приходитись. Къ чему идти. Він знав, до чого се приходиться, здрігнув увесь.
Совало, -ла, с.
1) Совающій, двигающій.
2) Спусканіе срубленныхъ деревьевъ по особымъ желобамъ съ горъ внизъ.
Усевладник, -ка, м. Надъ всѣмъ господствующій, всемогущій. Молюсь всевладнику, земному Богу (папі).
Фарбітки, -ток, ж. мн. Ручныя кружева.
