Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ззивати

Ззива́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. зі(о)звати, зізву, -веш, гл. Сзывать, созывать, созвать. Усіх некрутів ззивав, отцю, неньці жалю завдавав. Чуб. V. 975.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 151.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗЗИВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗЗИВАТИ"
Бринявий, -а, -е. О срубленной пихтѣ: перестоявшійся, начавшій уже краснѣть. Шух. І. 88.
Гра́нка, -ки, ж. 1) = Грань 2. Баня виведена скругла-гранчаста, — одна гранка більша, а друга менша. Св. Л. 45. 2) Чашечка, въ которой сидить орѣхъ. 3) Сортъ ячменя: Hordeum distichum, ячмень двурядный. Вх. Пч. І. 14.
Зацвірча́ти, -чу́, -чи́ш, гл. О сверчкѣ: застрекотать.
Мір, мо́ру, м. Моръ, смертность. Батько й мати повмірали від якогось мору. Г. Барв. 172. Торік був у Київі великий мір на людей. Кіевск. у. Чом воно на панів та на попів мору нема? Лебед. у.
Продаус, -са, м. (Продайус?) Великовозрастный ученикъ учебнаго заведенія, имѣющій уже усы. Приходять аж три чвертокласники — все продауси та голибороди. Св. Л. 137.
Синок, -нка, синонько, -ка, сино́чок, -чка, си́нчичок, -чка, м. Ум. отъ син.
Стислий, -а, -е. Сжатый, тѣсный.
Супорка, -ки, ж. = софорок. Куриця до супорки. Харьк.
Торішній, -я, -є. Прошлогодній. Так рад, як торішньому снігові.
Уразний, -а, -е. = уразливий 2. Тут, під мальовничою руїною, знайшла я ще вразну мойму серденьку семйову драму. Г. Барв. 418.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗЗИВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.