Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ззивати

Ззива́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. зі(о)звати, зізву, -веш, гл. Сзывать, созывать, созвать. Усіх некрутів ззивав, отцю, неньці жалю завдавав. Чуб. V. 975.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 151.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗЗИВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗЗИВАТИ"
Брямчати, -мчу, -чиш, гл. = брязчати. Вх. Лем. 394.
Гильнитися, -нюся, -нишся, гл. О волкахъ: бѣгать стаями въ періодъ течки. Желех.
Господи́ня, -ні, ж. Хозяйка, госпожа. Де багато господинь, там хата не метена. Ном. № 6668. Ой хто любить господаря, а я господиню. Н. п. Ум. Господи́нька, господи́нечка, госпо́ся.
Ду́рість, -рости, ж. Глупость. Cм. дурощі.
Користність, -ности, ж. Полезность.
Краєвий, -а, -е. Мѣстный. Широко роскидав він вісти про краєве духовенство. Левиц. І. 180.
Ле́зиво, -ва, с. Лѣстница изъ лыка (у бортник.).
Облечи, -чу, -чеш, гл. Надѣть. Облечу я жупан. Вх. Лем. 441.
Очепіритися, -рюся, -ришся, гл. Схватиться, уцѣпиться. Так він, як поплив бичок, очепірився йому за хвіст і поплив з їм. Грин. І. 44. Нахилив вишню, очепірився та їсть. Харьк. у.
Прищеплювання, -ня, с. Прививка.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗЗИВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.