Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зільниця

Зільни́ця, -ці, ж. = жлукто. Камен. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 153.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗІЛЬНИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗІЛЬНИЦЯ"
Законова́лити, -лю, -лиш, гл. Залѣчить, заморить лѣченіемъ.
Кльоф, -фа, м. Кирка (съ клювомъ). Вх. Лем. 425.
Обчіркач, -ча, м. Циркуль. Вас. 147.
Осягнення, -ня, с. Достиженіе. Осягти. Cм. осягати.
Порозганяти, -ня́ю, -єш, гл. Разогнать (многихъ). У пеклі товкся і порозганяв звідти усіх чорнів. Стор. МПр. 40.
Почувати, -ва́ю, -єш, сов. в. почути, -чую, -єш, гл. 1) Слышать, услышать; узнать. Ой почувайте і повидайте, що на Вкраїні постало, що за Дашевом під Сорокою множество ляхів пропало. Мет. 399. Почула Єлизавета вітання. Єв. Л. І. 41. Почувши ж, що в огні спеклась, сказав: «Нехай їй вічне царство!» Котл. Ен. II. 5. 2) Чувствовать, почувствовать. Почув тепло козак. Греб. 376. Бий його дужче, щоб почув. Харьк. г. 3) Чуять, почуять. Почула душа, що смерть за плечима. Ком. Пр. № 1109. Ми весну почуєм та вп'ять помандруєм. Грин. III. 562.
Прохірний, -а, -е. Лукавый, хитрый, коварный. До їх підкралася лисиця, ізвісная прохірна ледащиця. Білецк.-Нос., Приказки, кн. XVI, 127. Cм. еще тамъ-же кн. IV, 95, кн. XI, 73.
Пундючитися, -чуся, -чишся, гл. = бундючитися. О. 1862. І. 53.
Рострявання, -ня, с. Разлука. Рострявання душі з тілом. ЗЮЗО. І. Матер. 32.
Тихішати, -шаю, -єш, гл. = тихшати. Радюків голос все тихішав. Левиц. Пов. 274.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗІЛЬНИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.