Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зільниця

Зільни́ця, -ці, ж. = жлукто. Камен. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 153.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗІЛЬНИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗІЛЬНИЦЯ"
Дякони́ха, -хи, ж. Жена діакона.
Завсю́ди нар. = завсіди. Не роблять що вечора, завсюди. Чуб. І. 103. І завсюди, як тілько вони вкупі, — все оттак заведуться ласкавими (ловами одно 'дного шпигати. МВ. H. 82.
Звірня́, -ні́, ж. соб. Звѣрье. А що там звірні було, — Господи!
Лайняк, -ка́, м. 1) = лайлак. Харьк. 2) = лайняр. Вх. Лем. 431.
Повіз 2 нар. = повз. Лохв. у. Іду повіз його та й думаю: чи займе ж він мене? Пирят. у.
Розгородити Cм. розгорожувати.
Солодіти, -ді́ю, -єш, гл. Солодѣть, бродить.
Споминатися, -на́юся, -єшся, сов. в. спом'яну́тися, -ну́ся, -не́шся, гл. Вспоминаться, вспомниться. Спом'янувсь їй ясноокий Михайло. МВ. І. 157.
Хурманка, -ки, ж. 1) Подвода. Чуб. V. 986. 2) Извозъ. Хурманкою заробляє.
Цибулина, -ни, ж. Луковица. Ум. цибулинка.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗІЛЬНИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.