Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зімник

Зімни́к, -ка, м. Раст. Aster animus L. ЗЮЗО. І. 168.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 153.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗІМНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗІМНИК"
Бобачик, -ка, м. Раст. Gallium verum. Лв. 98.
Вискрібати, -ба́ю, -єш, сов. в. вискребти, -бу, -беш, гл. Выскребать, выскресть, выскабливать, выскоблить.
Городови́к, -ка́, м. 1) Горожанинъ, мѣщанинъ. Драг. 68. 2) Такъ называютъ въ Херсонской и Екатеринославской губерніяхъ полтавцевъ и черниговцевъ. Черноморцы такъ называютъ жителей Украины. Поп. 110.
Гру́дка, -ки, ж. Кусокъ (какой либо плотной массы), комокъ. Вас. 178. Шух. І. 260, 261. Грудка землі. Ном. № 297. Масла грудка. Ном. № 6372. Грудка кашки. Чуб. III. 477. Ум. Гру́дочка. По грудочці сахарю дала. Грин. І. 89. Грудочка соли.
Згу́бний, -а, -е. Гибельный.
Змоскаліти, -лію, -єш, гл. Обрусѣть. Жел.
Наби́вачка, -ки, ж. = наби́вач 1. Мнж. 104.
Підкозобель, -бля, м. зоол. Cobitis taenia. Вх. Уг. 259.
Супротивниця, -ці, ж. Противница, женщина-врагъ. Мир. Пов. II. 70.
Хаповитий, -а, -е. Вороватый, нечистый на руку. У нас люде хаповиті. Волч. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗІМНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.