Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зільник II

Зільни́к II, -ка, м. Огородъ, содержащій зелень. Ум. зільничок. Не пади, косо, на камінь, ой пади, косо, в зільничок. Гол. IV. 313.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 153.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗІЛЬНИК II"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗІЛЬНИК II"
Безглуздя, -дя, с. Безтолковость, глупость, непонятливость. Напало на його таке безглуздя, що нічого не второпає. Полт.
Драпуста́н, -ну, м. Раст. Asalea pontica L. Cм. штанодран. ЗЮЗО. І. 113.
Жабоко́лець, -льця, м. Колящій жабъ. Употребляется какъ насмішка дѣвушекъ надъ парнями въ купальской пѣснѣ: Наші хлопці — жабокольці: скололи жабу на колодці. Чуб. III. 221.
Опікатися, -каюся, -єшся, сов. в. опекти́ся, -чу́ся, -че́шся, гл. Обжигаться, обжечься, опечься. Аж одскочила — ніби вкололась або опеклась. Левиц. І. 334.
Пересміятися, сміюся, є́шся, гл. Окончить смѣяться. Тупотун перечасував, давши товаришам пересміятись, і став далі казати. Г. Барв. 314.
Повичка, -ки, ж. Привычка, обыкновеніе. Би йому не дивуйте, бо в нього така повичка.
Позасмучувати, -чую, -єш, гл. Опечалить (многихъ). Усіх ти, синку, позасмучував, отак недобре живучи. Харьк. у.
Полигати, -га́ю, -єш, гл. Поглотать, поѣсть съ жадностью.
Угластий, -а, -е. = вугластий.
Штрап, -пу, м. Штрафъ.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗІЛЬНИК II.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.