Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зімліти

Зімлі́ти, -лію, -єш, гл. = зомліти.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 153.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗІМЛІТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗІМЛІТИ"
Видати 1, -ся. Cм. видавати, -ся.
Клобучити, -чу, -чиш, гл. Дѣлать войлокъ. Желех.
Ля́пкатися, -каюся, -єшся, гл. Возиться съ мокрой глиной или съ подобной массой. Таврич. г.
Начісувати, -сую, -єш, сов. в. начесати, -чешу, -шеш, гл. Начесывать, начесать. Тихо дівча косу чеше, що начеше, на Дунай несе. Чуб. V. 275. На тім'ї начесав аж струп. Котл. Ен.
Норичуватий, -а, -е. Вольной фистулой.
Освідчення, -ня, с. Изъявленіе, объявленіе, выраженіе.
Порозуміння, -ня, с. Взаимное пониманіе; солидарность.
Сивоґрунт, -ту, м. Сѣрый смушекъ съ темнымъ подшерсткомъ. Вас. 198.
Товчільниця, -ці, ж. Работница, толкущая на ступѣ. І до печі куховарочку наняв, а до ступи та товчільницю. Чуб. V. 34.
Укопати, -ся. Cм. укопувати, -ся.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗІМЛІТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.