Бентежити, -жу, -жиш, гл.
1) Смущать, обезкураживать, сбивать съ толку.
2) Тревожить, волновать. По світах свою силу показувать, людей дивувать та людський спокій бентежить. І нас новий бентежить Наливай.
3) Ругать, срамить, безчестить; покрывать срамомъ, безчестьемъ. Я гетьманом двадцять літ.... і я — тепер нікчемний дід — коверзував би ще про зраду? Глянь, що не вимудрує зло? На що мені бентежить славу?
Мовчу́щий, -а, -е. = мовчазний. Мовчущий був такий, тільки зо мною... розмовляє. Мовчущі як земля.
Назі́мкуватиця, -ці, ж. Корова, дающая молоко съ «на́зімком».
На-по́хваті, нар. Подъ рукой. Лежала сокира на-похваті, а він узяв та й пішов.
Обладувати, -дую, -єш, гл. Владѣть, обладать. Мій брат буде обладувати полем. Володимир князь царством всім обладує.
Перепочивати, -ва́ю, -єш, сов. в. перепочи́ти, -чи́ну, -неш, гл. Отдыхать, отдохнуть немного. Так виїхав, що не дав і коням гаразд перепочити. Перепочину, та й знов поїду.
Розносити, -шу, -сиш, сов. в. рознести, -су, -сеш, гл.
1) Разносить, разнести. Людям роботу розніс і роздав.
2) Разносить, разнести, развѣять. Їх вітер як полову, і буря, мов солому, рве, розносить. 6. Гей! може трохи рознесу я свою тяжку журбу. І рознесе тую славу по всій Україні.
3) Разносить, разнести, растаскивать, растащить. Сини принесуть, а дочки й угли рознесуть.
4) Разбалтывать, разболтать, разгласить. Люде зараз рознесли по всьому світу й те, чого нема. Коли мене вірно любиш, не кажи нікому, бо то люде рознесуть, як вітер солому.
5) Разносить, разность, разрушить, разбить. Дайте ковбасу, бо вам хату рознесу. Нехай його тії просять, що греблі розносять.
Стальце, -ця, с. = сталець.
Струхнути 2, -хну, -неш, гл. Сгнить. Корінь його струхне. Галя може струхла там у землі.
Телепати, -паю, -єш, гл.
1) Шлепать, медленно идти.
2) Жадно ѣсть. Павло й Петро, вони не їдять, бо вони сьваті, а ксьондз телепає, бо ксьондз голоден.