Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зіновка

Зіно́вка, -ки, ж. Раст. Origanum vulgare. L. ЗЮЗО. І. 130.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 153.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗІНОВКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗІНОВКА"
Безвинно, нар. Безъ вины, неповинно. Безвинно гнали мене дуки. К. Псал. 286. Кров християнську безвинно проливав. АД. І. 179.
Витесати Cм. витісувати.
Вуянка, -ки, ж. = вуйна. Желех. Ум. и ласк. вуяня. (Галиц.).
Головкате письмо. Родъ орнамента при украшеніи гуцульскихъ издѣлій. Шух. I. 303.
Набіля́ти, -ля́ю, -єш, гл. Намекать. Так мені набіляла, аж не вимовляла.
Обмотувати, -тую, -єш, сов. в. обмотати, -таю́, -єш, гл. Обматывать, обмотать. То росплете, то круг шиї тричи обмотав (коси). Шевч.
Остовпеніти, -ні́ю, -єш, гл. = остовпіти. Так той і остовпенів. КС. 1882. X. 186.
Позакручувати, -чую, -єш, гл. Закрутить (во множествѣ). Позакручували уси. ЗОЮР. І. 162.
Радний I, -а, -е. = радий. Поїхала б, синку, з радної душі. Федьк. Я б сам радніший, щоб не спати. Борз. у.
Чепуристий, -а, -е. Любящій опрятность, щеголеватый. Не знаю, чи добре тобі, дочко, буде в цієї чепуристої свекрухи? Левиц. КС. 107.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗІНОВКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.