Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зіниця

Зіни́ця, -ці, ж. Зрачекъ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 153.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗІНИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗІНИЦЯ"
Бубній, -нія, м. 1) Играющій на бубнѣ. 2) Безъ умолку болтающій.
Догина́ння, -ня, с. Догибаніе.
Засвашкува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Начать исполнять обязанности свашки.
Навши́рки и навши́ршки, нар. = завширки.
Напоу́мити Cм. напоумляти.
Облаз, -зу, м. Стремнина, крутизна, обрывистая скала, обрывъ. Угор. Шух. І. 79.
Осліп I, -пу, м. Ослѣпленіе. Забувши всю біду, що ми йому не раз ув осліпі чинили. К. Дз. 177.  
Пирхнути, -ну, -неш, гл. 1) Фыркнуть. 2) Порхнуть, слетѣть. Вх. Зн. 48.
Повноспиний, -а, -е. Имѣющій ровную и широкую спину. Це віл повноспинний, — везтиме добре. Волч. у.
Скікавка, -ки, ж. = скакавиця. Вх. Зн. 63.  
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗІНИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.