Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зіниця

Зіни́ця, -ці, ж. Зрачекъ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 153.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗІНИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗІНИЦЯ"
А́вторство, -ва, с. Авторство. Желех.
Дігтя́рка, -ки, ж. 1) Жена дегтярника. 2) Торговка дегтемъ.
Долівли́ць нар. = долілиць. Шух. І. 211.
Купцем нар. см. купець.
Огоня, -ні, ж. 1) Обгонъ, объѣздъ плугомъ или раломъ при паханьѣ нивы отъ периферіи къ серединной линіи. Кіев. г. 2) Участокъ земли, занимаемый работникомъ при паханіи такого рода. Орати в огоню. Як доореш цю огоню, то випрягай воли. Кіев. г.
Перемордувати, -ду́ю, -єш, гл. Перемучить, истомить.
Поволоченька, -ки, ж. Ум. отъ поволока.
Посполиця, -ці, ж. Сплошная недѣля. Угор.
Токариха, -хи, ж. Жена токаря.
Урозумити, -млю, -миш, гл. Уразумить. Твоє діло навчить її, вразумить. Шевч. 282.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗІНИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.