Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зжолобити

Зжоло́бити, -блю, -биш, гл. Покоробить. Так його й зжолобило, аж носом закрутив. Стор. І. 176.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 151.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗЖОЛОБИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗЖОЛОБИТИ"
Буркунець, -нця, м. 1) Ум. оп. буркун. 2) Порода сельдя: бѣшанка.
Карафковий, -а, -е. Графинный.
Мордува́вець, -вця, м. Мучитель. Завезуть дитину .... в чужу сторону і покинуть на Божу волю в руках учителів-мордувавців. Св. Л. 22.
Начальникувати, -кую, -єш, гл. Начальствовать. Харьк. у.
Незодягнутий, -а, -е. Неодѣтый. Мет. 273.
Перескаком нар. Перескакивая отъ одного къ другому. МВ. ІІ. 114.
Пивовар, -ра, м. Пивоваръ.
Писатися, -шу́ся, -шешся, гл. 1) Писаться. У тім письмі пишеться, щоб вони перестали воювать. Рудч. Ск. І. 101. 2) Записываться. Та куди ж будем, та милее браття, будемо писаться? Запишемось у панськеє, — будем панів знати; напишемось у казеннее, — будем подать давати. О. 1862. V. 99.
Підкувати Cм. підковувати.
Утекти́. Cм. Утіка́ти.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗЖОЛОБИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.