Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зжолобити

Зжоло́бити, -блю, -биш, гл. Покоробить. Так його й зжолобило, аж носом закрутив. Стор. І. 176.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 151.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗЖОЛОБИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗЖОЛОБИТИ"
Вія, вії, ж. Рѣсница. Спустила свої довгі вії на очі. Кв. І. 58. Ум. війка.
Животи́ння, -ня, с. Внутренности. З дині треба викинути животиння. Лебед. у.
Звинува́тити, -чу, -тиш, гл. Обвинить. Наїхали судці; судили, судили та й звинуватили того старосту. О. 1862. І. 61.
Лищи́ця, -ці, ж. Раст. Gipsophila muralis. ЗЮЗО. І. 124.
Пересмикати, -чу, -чеш, гл. Передергать. Я шавлію пересію, руту пересмішу. Чуб. V. 211.
Сверблячий, -а, -е. Чешущійся, зудящій.
Трепілка, -ки, ж. пт. Coturnix communis, перепелъ. Вх. Лем. 475.
Ужамати, -ма́ю, -єш, гл. 1) Разжевать. 2) Разжевать, разобрать (дѣло), понять. Мнж. 177.
Урівень, урівні, нар. Наравнѣ, въ уровень.
Урунюватися, -нююся, -єшся, сов. в. урунитися, -нюся, -нишся, гл. Покрывать, покрыть ниву густыми всходами, густо всходить, взойти, куститься (о посѣвѣ). Житом. Литин. Брацлав. у. Хліб, спасибі Богові, добре врунився. Як уруниться хліб, то пускають скот пастись. Литин. у. От побачите, що до перших приморозків ше так вруниться, як того треба. Брацл. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗЖОЛОБИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.