Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зімняк

Зімняк, -ка, м. Зимняя дорога. Черк. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 153.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗІМНЯК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗІМНЯК"
Вогонь, -гню, м. = огонь. З вогню та в поломінь. Ном. Хоч вогню до нього прикладай (запекле таке). Ном. № 2644. Коли Бог не годить, то й вогонь не горить. Ном. № 15. Викресати вогню. Ум. вогник, вогничок, вогоник. У лісі вогоник блима. Мнж. 147.
Ля́лечка, -ки, ж. Ум. отъ лялька.
Нейминуй нар. Непремѣнно. Це нейминуй до мене. Мнж. 187.
Підмантачити Cм. підмантачувати.
Рознемсатися, -саюся, -єшся, гл. = розрюматися.  
Рюма, -ми, об. Плакса. Cм. рюмса.
Столешний, -а, -е. Находящійся у стола.
Т'але сз. = але.
Трепетний, -а, -е. Трепещущій. Трепетна земля. Шевч.
Хрупотіти, -почу, -тиш, гл. = хрупостіти. Чую, щось хрупотить по снігу, — підмерзло за ніч. Камен. у. Хрупотіло щось на улиці по снігу, — то він і йшов. Черк. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗІМНЯК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.