Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зик

Зи́к, -ку, м. Крикъ. Зареготались нехрещені... Гай обізвався; галас, зик. Шевч. 29. Зиком-криком босий дід гукає. К. МБ. II. 136.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 151.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗИК"
Великомучениця, -ці, ж. Великомученица. Шевч. 439.
Добі́гтися, -біжу́ся, -жи́шся, гл. Добѣжать. Хто біжить, той і добіжиться. Ном. № 7090.
Завліканий, -а, -е. Вышитый. А в нашої Бондарівни завлікані плічки. Чуб.
Залютува́ти, -ту́ю, -єш, гл. 1) Запаять. 2) Засвирѣпствовать. Уже осінь; незабаром зіма залютує. Шевч. ІІ. 163.
Зарю́мсати, -саю, -єш, гл. = зарюмати.
Кравецтво, -ва, с. Портняжество. Швець знай своє швецьтво, а в кравецьтво не мішайся. Ном. № 9573.
Локта́ти, -кчу, -чеш, гл. = лоптати. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Обіжати, -жаю, -єш, сов. в. обідити, -джу, -диш, гл. Обижать, обидѣть. Старший брат обіжає меншого. Стор. І. 21. Обідив я тебе бідненьку вчора. Г. Барв. 282.
Орішарка, -ки, ж. = орішанка. Вх. Уг. 256.
Сумирно нар. Мирно, тихо. МВ. ІІ. 171.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.