Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зик

Зи́к, -ку, м. Крикъ. Зареготались нехрещені... Гай обізвався; галас, зик. Шевч. 29. Зиком-криком босий дід гукає. К. МБ. II. 136.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 151.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗИК"
Гугни́вий, -а, -е. = Гугня́вий. А Кирило Тур.... гугнивим голосом: хиба ж тобі не страшно вмірати? К. ЧР. 395.
Дзиґлико́вий, -а, -е. Относящійся къ стулу, табурету.
Домотка́ний, -а, -е. Домашняго тканья. Сим. 227. Домоткане полотно.
Лайняр, -ра, м. Навозный жукъ. Geotrupes stercorarius. Вх. Уг. 249.
Лихови́на, -ни, ж. Несчастный случай.
Нечутний, -а, -е. Неслышный.
Придавити Cм. придавлювати.
Срібняк, -ка, м. Серебряная монета, сребренникъ. К. ХП. 81. Обіцяли йому срібняків дати. Єв. Мр. XIV. 11.
Тугісінько нар. Ласкательно и преимущ. о малыхъ предметахъ: совсѣмъ туго.
Упевнити, -ся. Cм. упевняти, -ся.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.