Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зик

Зи́к, -ку, м. Крикъ. Зареготались нехрещені... Гай обізвався; галас, зик. Шевч. 29. Зиком-криком босий дід гукає. К. МБ. II. 136.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 151.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗИК"
Бабі́нка, -ки, ж. Узкая разноцвѣтная тесьма, для обшивки теплыхъ платковъ, передниковъ и т. п. Звенигород. у.
Велемудрий, -а, -е. Весьма мудрый.
Виглядіти, -жу, -диш, гл. 1) Испортить глаза долгимъ смотрѣніемъ. Не прийшло до Ганни щастя тим великим битим шляхом, тільки вигляділа свої очі. Левиц. І. 72. 2) Воспитать, виняньчить. Вона вигляділа всіх дітей о. Хведора і молоду Ганю. Левиц. І. 173.
Заїжджа́ти, -жа́ю, -єш, гл. = заїздити. Ото та дівчина росте, а царевич усе заїжджає, як на охоту приїде.
Капустонька, -ки и капусточка, -ки, ж. Ум. отъ непуста.
Навербува́ти, -бу́ю, -єш, гл. Навербовать. Пан Пулявський навербував полк шляхти. Стор.
Настовпужити, -ся. Cм. настовпужувати, -ся.
Піддружжя, -жя, м. = піддружий. Дружко і піддружжє увійдуть у хату. Мет. 188.
Порозспівуватися, -вуємося, -єтеся, гл. Распѣться (о многихъ).
Ціцаня, -ні, ж. = цицуля. Вх. Лем. 480.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.