Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зик

Зи́к, -ку, м. Крикъ. Зареготались нехрещені... Гай обізвався; галас, зик. Шевч. 29. Зиком-криком босий дід гукає. К. МБ. II. 136.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 151.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗИК"
Жальо́к, -льку́, м. Ум. отъ жаль.
Лелета́ти, -чу, -чеш и долеті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. Напѣвать? Вх. Зн. 32.
Луза́ти, -за́ю, -єш, гл. Лущить, шелушить. (Дівчата) дивляться та тушкують, лузаючи насіння та оріхи. Чуб. VII. 450. Ой вийду я за нові ворота, гуляю, гуляю, волоські горішки лузаю, лузаю. Лавр. 123.
Мінли́вий, -а, -е. Мѣняющійся, измѣнчивый.
Опленути, -ну́, -не́ш, гл. = оплинути. Ожила б я, опленула і не знала б муки. Мкр. Н. 11.
Оставатися, -таюся, -єшся, сов. в. остатися, -тануся, -нешся. = зоставатися, зостатися.
Перерепанка, -ки, ж. Треснувшій плодъ; потрескавшійся предметъ.
Розгойдати, -ся. Cм. розгойдувати, -ся.
Худак, -ка, м. Бѣдный, неимущій человѣкъ. Нехай багач дивиться, як худак живиться. Ном. № 1606.
Штирхати, -ха́ю, -єш, гл. = шпиркати. Г. Барв. 328. Ножем йому штирхає. К. МБ. X. 17.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.