Виговорити, -ся. Cм. виговорювати, -ся.
До́ця, -ці, ж. ласк. отъ дочка. Ох, доцю, ти моя голубко!
Жа́лля́, -ля, с. = жаль. Батько бив, батько бив, нагай увірвався, а я низом по-під хмизом в зілля заховався. Батько йде, батько йде, на грудку споткнувся, а я з жалля, з запечалля з батька усміхнувся.
Завойо́вувати, -ву́ю, -є́ш, сов. в. завоювати, -воюю, -єш, гл. Завоевывать, завоевать. Хоче завоювать у цього царя старшу дочку.
За́чесно нар. Въ чести? І мені б зачесно було, як би у дітей було.
Зчаста нар. Часто. Щоб ти в мене, донько, зчаста не бувала.
Пужално, -на, с. Кнутовище. Іде чумак дорогою, на пужално й упірається.
Росхилятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. росхили́тися, -люся, -лишся, гл. Разгибаться, разогнуться. Жала Ганна й не росхилялась. Росхиліться, калинові віти!
Смеркати, -кає, сов. в. смеркнути, -кне, гл. безл. Смеркаться, наступать, наступить сумеркамъ. І світає, і смеркає, день божий минає. Стій, Векло, бо ще не смеркло.
Тверезити, -жу́, -зи́ш, гл. Отрезвлять.
