Ая́йкало, -ла, м. 1) Произносящій: ая́й, стонущій. 2) Трусь, мнительный человѣкъ. Він таке (такий) аяйкало.
Валькувати, -ку́ю, -єш, гл.
1) Дѣлать изъ глины стѣны постройки.
2) Обмазывать стѣны толстымъ слоемъ глины.
Деркоті́ти, -кочу́, -чеш, гл. Издавать звукъ дер-дер. Деркач деркоче. Колесо в возі деркоче. Деркотіли деркачі.
Заме́люватися, -лююся, -єшся, гл. Завираться. Він уже замелюється.
Замоги́льний, -а, -е. Загробный, замогильный. Прорицав людям Божі замогильні тайни.
Плоскуха, -хи, ж. Раст. a) Panicum Crus Galli L. б) — гірка. Hierochloa borealis R. et Sch.
Радувати, -дую, -єш, гл. Радовать. Молодиця смуткує, журиться, ніщо її не радує і не веселить.
Ростріпувати, -ную, -єш, сов. в. ростріпа́ти, -па́ю, -єш, гл.
1) Растрепывать, растрепать. Косо моя жовтенькая! не мати тя росчісує, візник бичем ростріпує.
2) Разбивать, разбить. Рострепати яйце. Дівка растрепала горнец.
Чаровина, -ни, ж. Волшебное питье, кушанье, отрава. Не смій же ся, дівчинонько, з мене: наїв я ся чаровини в тебе.
Шатанина, -ни, ж. Суета, бѣготня. Піднялась шатанина. Піднявся крик людський, збіглася дворня.... шатанина-мотанина.
