Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зичливо

Зичли́во нар. Доброжелательно.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 152.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗИЧЛИВО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗИЧЛИВО"
Білок, -лка, м. 1) Бѣлокъ глазной. Чого ти білки витріщив? Ном. № 6600. 2) Бѣлокъ яичный. Шейк. Ум. білочок.
Дубча́к, -ка́, м. = дубець 1. Бив мене муж три рази юж з віника дубчаком. Чуб. V. 1140.
Ійон меж. Вишь, вишь ты. Котл. Ен. Слов. Ійон, ійон же, вража мати! але Еней наш зледащів. Котл. Ен. І. 27.
Краснюк, -ка, м. Грибъ изъ породы Boletus. Кіев. г.
Позапаскуджувати, -джую, -єш, гл. Загадить (во множествѣ).
Проциганити, -ню, -ниш, гл. Циган циганча циганці проциганив. Посл.
Скромадіння, -ня, с. Скобленіе.
Стремін, -на, м. = стремено. Вдовин синок, вдовиченько, з двора виїжджає, його ненька старенькая за стремін хапає. Н. п.
Увігнати, ужену, -неш, гл. = угнати.
Шепотинник, -ка, м. 1) Пришептывающій. Черк. у. 2) Наушникъ. 3) Мелкій базарный торговецъ.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗИЧЛИВО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.