Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зиз

Зи́з, -за, м. 1) Косой, косоглазый. Лис, зиз, кутернога: як удасться що доброго — велика ласка пана Бога. Ном. № 8546. зи́зом диви́тися. Искоса посматривать.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 151.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗИЗ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗИЗ"
Карий, -а, -е. 1) Карій. Єсть карії очі, як зіроньки сяють. Шевч. 131. Нащо мені чорні брови, нащо карі очі? Шевч. 40. 2) Вороной. Коню сивий, коню карий. Федьк. Ой у нашім та заводі єсть коняка кара. Грин. III. 565. Ум. каре́нький. Очи мої каренькиї, горе мені з вами. Чуб.
Ма́рник, -ка, м. Бѣсъ. Вх. Лем. 434.
Носичок, -чка, м. Ум. отъ ніс.  
Обридливість, -вости, ж. = обрида.
Позалякуватися, -куємося, -єтеся, гл. Напугаться (о многихъ). Так ся позалякували, що навіть єден на другого і не подивиться. Чуб. II. 635.
Риновка, -ки, ж. 1) Ум. отъ ринва. 2) Вазонъ, цвѣточный горшокъ. Черк. у.
Семипільний, -а, -е. Въ семь полотнищъ. Семипуольна сподниченька. Грин. III. 77.
Тиранський, -а, -е. Тиранскій. К. ПС. 135. К. Іов. 47.
Ужиточно нар. Полезно.
Цегелля, -ля, с. Щебень, куски битаго кирпича. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗИЗ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.