Витворювати Cм. витворяти.
Однобочка, -ки, ж. Камбала (рыба).
Парашка, -ки, ж. Рыба Rhodeus amarus.
Парубій, -бія, парубійка, -ки, парубійко, -ка, м. = парубіка. Ви старі, а я парубій. Потім умився і убрався, як парубійка до дівчат. Був парубійко здатний, — веселий і жартовливий.
Певний, -а, -е. 1) Вѣрный, надежный. Признайсь мені, дівчинонько, чи будеш ти певна. А щоб певна була правда, — нехай шлях покаже. Певна людина.
2) Увѣренный. Хиба вони не певні в своїм щасті?
3) Внушающій довѣріе. Тут певнеє ніщо ні ходить, ні сидить.
4) Извѣстный, опредѣленный. Ангел певного часу спускавсь у купальню.
Подвиг, -га, м. 1) Подвигъ. Він дику, люту силу воювничу до подвигів спасенних нахиляє. Ні пишним мавзолеєм, ні солодкоголосою хвалою не зробили б нашому батькові Тарасу такої шаноби, як сим тихим братолюбним подвигом.
Поділ, -до́лу, м.
1) Низменное мѣсто, низменность. Ой ходила, подруженьки, з гір на поділ. Заграли коники на подолі.
2) Подолъ женской рубахи. Не цвіла калинонька ік Петру, да зацвіла калинонька ік Різдву — а в мого свекорка у коморі, а в мене молодої у подолі. Чаще во мн. ч. подо́ли. В подолах мережки. Тим же вона мабуть горда, що в подолях лиштва. Ум. поді́лок, поді́лочок. А на тії Бондарівні в поділках мережка. Ой чи є де дівка пишна, що в поділках лиштва.
Понаправляти, -ля́ю, -єш, гл. То-же, что и направити, но во множествѣ.
Похіпливий, похіпни́й, -а, -е. 1) Проворный, быстрый. Високого зросту, кощавий, похіпливий, жвавий.
2) Понятливый, быстро схватывающій, воспріимчивый. Похіпна дитина. Не похіпне якесь.
3) = похватний. Чарка — найпохіпніще діло.
Служанець, -нця, м. Служитель. Великі пани не боронили своїм служанцям дивитися на їх бенкети і ігрища.
