Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зичливець

Зичли́вець, -вця, м. Доброжелатель.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 152.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗИЧЛИВЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗИЧЛИВЕЦЬ"
Мо́ня, -ні, ж. Дѣтск. Молоко. О. 1861. VIII. 8. Ум. мо́нечка, мо́нька.
Орудущий, -а, -е. Командующій. Оце ще мені орудущий! Усе тільки мудрує та коверзує. Харьк. г.
Отруйливий, -а, -е. Ядовитый, отравляющій. На райськім дереві отруйлива гнилиця. К. МХ. 41.
Пообкипати, -паємо, -єте, гл. То-же, что и обкипіти, но во множествѣ.
Попрятно нар. Чисто, опрятно. Вх. Зн. 53.
Пригороджувати, -джую, -єш, сов. в. пригородити, -джу, -диш, гл. Пригораживать, пригородить.
Примир, -ру, м. = примирок.
Рижій, -жію, м. Раст. Camelina sativa. ЗЮЗО. І. 115.
Троскотіти, -чу́, -ти́ш, гл. = троскотати.
Шкваритися, -рюся, -ришся, гл. Жариться. Шквариться, як шкурат на жару. Ном. № 2503. Сластьони шкварились. Греб. 372.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗИЧЛИВЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.