Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зівати

Зіва́ти, -ва́ю, -єш, гл. Раскрывать и закрывать ротъ. Здорова щука припливла... та ротом і зіва. Мнж. 141.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 152.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗІВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗІВАТИ"
Бороти, -рю, -реш, гл. Бороть, одолѣвать. О Боже мій несконченний! дивитися горе, що тепера на сім світі віра віру боре. Н. п.
Випікатися, -каюся, -єшся, сов. в. випектися, -чуся, -чешся, гл. 1) Выпекаться, выпечься. І хліб у печі випікається, і Василь під вікном озивається. Н. п. 2) Выжигаться, выжечься.
Доко́пувати, -пую, -єш, сов. в. докопа́ти, -па́ю, -єш, гл. Докапывать, докопать. Ями докопаю. Мет. 2.
Лупи́ти, -плю́, -пиш, гл. 1) Лупить, обдирать, сдирать кожу (съ животнаго), скорлупу (съ яйца), шелуху, корку (съ плода), кору (дерева) и пр. Лупити смереку. Шух. I. 177. Чи ти ж, мати, та гарбуз лупиш? Чуб. III. 132. 2) Высиживать (о насѣдкахъ). Щоб квочки сідали й лупили курчат. Ном. № 13424. 3) Драть, обдирать, грабить. Що ступить, то лупить. Ном. № 7414. 4) Ѣсть, жрать, убирать, уписывать. Бублики лупить, як хто купить. Ном. № 12335. Лупить, аж ніс гайдука скачеть. Ном. № 12207. 5) Скоро говорить, читать, бѣгать. Що кому рупить, той про те й лупить. Ном. № 9752.
Перезріти, -рю́, -ри́ш, гл. Обозрѣть, окинуть взглядом. Мав велику тму ангелів тих чорних, што й перезріти не міг. Гн. І. 16.
Пороспинати, -наю, -єш, гл. То-же, что и розіп'ясти, но во множествѣ.  
Прийом, -му, м. 1) Пріемъ въ новобранцы; также и мѣсто, гдѣ онъ производится. Ой ставали до прийому а все в одну лаву. Н. п. Та повезли до прийому, оддали в москалі. Шевч. 477. У прийому славний двір, — там нам буде перебір. Чуб. V. 997. 2) бо́гу в прийом. Въ жертву Господу. Богу в прийом! — приказує титарь, ходячи з карнавкою по церкві. Рк. Левиц. Ум. прийо́мочо. Чуб. V. 997.
Пустиня, -ні, ж. 1) Пустыня. Пішла вдова пустинею з маленькою дитиною. Грин. III. 418. Кругом сама пустиня, нема людей, тільки хижий звір. Стор. МПр. 29. 2) Пустякъ. За пустиню сваряться. Н. Вол. у.
Скотарчук, -ка, м. Мальчикъ скотникъ, пастухъ рогатаго скота.
Ходун, -на, ходунай, -наю, м. = ходоман. Ходун, ходунай, весь мир годував: впав, пропав, ніхто й костей не поховав. Ном. стр. 301.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗІВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.