Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зизати

Зизати, -заю, -єш, гл. Летіли гуси зизаючи, за їми другі слухаючи. Чуб. III. 161.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 151.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗИЗАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗИЗАТИ"
Біючий, -а, -е. Бьющійся. біюча жила. Артерія.
Зацарюва́ти, -рю́ю, -єш, гл. Зацарствовать.
Ку I пред. Къ. Явор ку ней промовив. Гол. II. 713.
Молодни́ча Cм. молоднеча.
Овесок, -ска, м. 1) Ум. отъ овес. 2) Родъ узора въ вышивкахъ. (Залюб.).
Оголоска, -ки, ж. Объявленіе, извѣщеніе. Оголоски оголошував у церкві. Вх. Уг. 255.
Позбирати, -ра́ю, -єш, гл. = позбірати.  
Приповідати, -даю, -єш, сов. в. приповісти, -вім, -віси, гл. 1) Приговаривать, присказывать, присказать. Ой як і став дяк псалтиру читати, стала, стала бондарочка та й приповідати. Гол. І. 229. 2) Разсказывать, разсказать. Нема, нема Іваночка цілих неділь шість, нігде нікто за Йваночка нічого не приповість. Гол. І. 58. Приповідають люде, що де наше теперки село, то колись ліс був. Камен. у. 3) Говорить, сказать пословицами. Старі люде приповідають: на їднім місці і камінь обростає. Камен. у.
Уходжий И Ухожий, -а, -е. — до кого Бывающій у кого. Ти бабусю.... видно до панів уходжа. Г. Барв. 490.
Чудесний, -а, -е. Чудесный. Се килим самольот чудесний. Котл. Ен.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗИЗАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.