Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зизати

Зизати, -заю, -єш, гл. Летіли гуси зизаючи, за їми другі слухаючи. Чуб. III. 161.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 151.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗИЗАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗИЗАТИ"
Велетенський, -а, -е. Исполинскій, гигантскій. Уман. І. 68.
Дотиня́тися, -ня́юся, -єшся, гл. Дослоняться, дошататься.
Задзюркоті́ти, -чу́, -чеш и -тиш, гл. Зажурчать. Домонтовиченко влучив Війтенка по лівій руці, — кров так і задзюркотала. K. ЧР. 306.
За́пит, -ту, м. Вопросъ. Чуб. III. 108.
Колядниченько, -ка и коля́дничок, -чка, м. Ум. отъ колядник.
Оповіданка, -ки, ж. Разсказъ. Вх. Лем. 444.
Позціплювати, -люю, -єш, гл.зуби, руки. Стиснуть, сжать (во множествѣ). Позціплювали зуби та й лежать як неживі.
Розсіяти, -ся. Cм. розсівати, -ся.
Росколихати, -ся. Cм. росколихувати, -ся.
Шмалій, -лія, м. 1) = смалій. 2) Холодный, рѣзкій вѣтеръ.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗИЗАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.