Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зизати

Зизати, -заю, -єш, гл. Летіли гуси зизаючи, за їми другі слухаючи. Чуб. III. 161.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 151.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗИЗАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗИЗАТИ"
Гіршати, -шаю, -єш, гл. Становиться хуже. Йому що дня все гіршає. Запричастили.... а їм (батькові) гірша та й гірша. ЗОЮР. ІІ. 283.
Дохапа́тися, -па́юся, -єшся, гл. Дохвататься.
Жичат́и, -ча́ю, -єш, гл. = позичати. Угор.
Зчезати, -заю, -єш, сов. в. зче́знути, -ну, -неш, гл. Исчезать, исчезнуть. Марко повернув у гущиню і зчез за кущами. Стор. МПр. 125.
Підгарбати, -баю, -єш, гл. Подтаптывать, подтоптать, подбить подъ ноги. Дав Бог хлости, що всі кости поламав і роги і самого духа злого підгарбав під ноги. КС. 1882. IV. 170.
Підхарчувати, -чую, -єш, гл. Подкормить.
Пробрехати, -шу́, -шеш, гл. 1) Лгать извѣстное время. 2) Лаять извѣстное время. Усю ніч рябко пробрехав, — мабуть вовка чув. Харьк.
Справування, -ня, с. 1) Отправленіе, исправленіе (должности). 2) Поведеніе.
Утікти, -чу, -чеш, гл. = утекти.
Шепеляти, -ля́ю, -єш, гл. Шепелявить. Він (жид) говорив по український не шепеляючи. Левиц. Пов. 179.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗИЗАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.