Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зизати

Зизати, -заю, -єш, гл. Летіли гуси зизаючи, за їми другі слухаючи. Чуб. III. 161.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 151.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗИЗАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗИЗАТИ"
Басування, -ня, с. Дѣйствіе того, кто басує.
Безсоромно нар. Безстыдно.
Вурда, -ди, ж. 1) Выжимки изъ сѣмянъ конопли или зеренъ мака, приготовленныя для начинки варениковъ или пироговъ. Kolb. I. 54. Марков. 151. 2) Сыръ, вываренный изъ сыворотки. Шух. I. 37, 206, 214.
Гу́дкати, -каю, -єш, гл. Разсказывать, поговаривать. Лю́де гу́дкают — поговариваютъ, ходить слухъ. Вх. Лем. 406.
Короновка, -ки, ж. Вѣнецъ при вѣнчаніи супруговъ. Де ж ти підеш, Марисенько, під Божий вінок стати?.. Підемо до церковці порушити короновці. Гол. IV. 383.
Мулки́й, -а́, -е́ 1) Илистый. 2) — брус. Мягкій точильный камень. Канев. у.
Наві́дуватися, -дуюся, -єшся, сов. в. наві́датися, -даюся, -єшся, гл. Навѣдываться, навѣдаться. От люде уже своє косять, а цей чоловік до свого і не навідується. Рудч. Ск. І. 54. Ти б, кажуть, хоть би коли небудь до нас навідався. Рудч. Ск. II. 115.
Недопанок, -нка, м. Разыгрывающій барина.
Отопити, -ся. Cм. отоплювати, -ся.
Сторгуватися, -гуюся, -єшся, гл. Сторговаться. Рудч. Ск. II. 147.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗИЗАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.