Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вовкодухий

Вовкодухий, -а, -е. Злой. Волын. г. Слов. Д. Эварн.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 245.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОВКОДУХИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОВКОДУХИЙ"
Блюваки, -вак, ж. мн. Блевотина.
Бурдей, -дея, м. 1) Землянка. Камен. у. 2) Курная изба. Шух. I. 96, 111. 3) Публичный домъ. Желех. Ум. бурдейчик.
Бурдій, -дія, м. = бурдей 1. Ге! так се хата! Так і єсть, хата, коли хатою можна звати бурдій, що тільки дах над землею, навіть вікон не видно. Св. Л. 27.
Ду́ксати, -саю, -єш, гл. Бить, пихать кулаками въ бока и грудь. Як почала вона мене дуксати, та все не б'є по голові, або по морді, а все дуксає в груди. Екатер. у.
Заболо́тний, -а, -е. Находящійся, живущій за болотомъ. Желех.
Залу́плюватися, -лююся, -єшся, сов. в. залупи́тися, -плю́ся, -пишся, гл. Залупливаться, залупиться.
Літня́к, -ка́, м. Лѣтняя дорога. Конот. у.
Передучера нар. Третьяго дня. Передучера тиждень минув. Федьк.
Пойменувати, -ну́ю, -єш, гл. Поименовать. Росказав, де його хата стоїть, пойменував сусід своїх. МВ. (О. 1862. І. 77).
Співонути, -ну, -неш, гл. Сразу громко запѣть. Раптом як співоне! дзвінко-тоненько. МВ. (О. 1862. III. 64).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВОВКОДУХИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.