Викочувати, -чую, -єш, сов. в. викотити, -чу, -тиш, гл. 1) Выкатывать, выкатить; вывозить, вывезти изъ чего. Викочує з-під повітки віз. Та винесе самопали, викотить гармати.
Дозо́рець, -рця, м. Наблюдатель, надсмотрщикъ, дядька.
Закладни́й, -а́, -е́ Урочный. Закладна робота. На закладного робочого дозорці не треба.
Капщина, -ни, ж. Пошлина съ напитковъ.
Нелюбов, -ви, ж. Нелюбовь, непріязнь. Ці річі здаються нам луною од тієї великої нелюбови, яку виказують нам німецькі писання.
Плискатий, -а, -е. = плескатий. Дивлюсь, аж на тій деревині усякого розбору сливи — і круглі, і плискаті, і довгенькі, та все на одному дереві.
Послизти, -ну, -неш, гл. 1) Сдѣлаться скользкимъ, покрыться слизью. Послизло сало. Уже м'ясо послизло. 2) Исчезнуть, пропасть (о многихъ). Щоб люде всі, що при Енеї, послизли. Злії духи, так як мухи, всі уже послизли.
Приворожити Cм. приворожувати.
Слижан, -на, слижун, -на, м. = слиж 2.
Трийчи числ. = тричи. Трийчи відречешся.
